Планування на аграрному підприємстві (2004)

Амортизація основних засобів — це процес втрати ними своєї вартості й поступового перенесення її на вартість виробленої продукції з наступним нагромадженням грошових коштів для відтворення основних засобів. Згідно із Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» [8] амортизації підлягає вартість основних засобів, яка включає витрати на:

придбання основних засобів та нематеріальних активів для власного виробничого використання, включаючи витрати на придбання робочих коней та придбання, закладення та вирощування багаторічних насаджень до початку плодоношення;

самостійне виготовлення основних засобів для власних виробничих потреб з урахуванням витрат на виплату заробітної плати працівникам, які були зайняті на виготовленні таких основних засобів;

проведення реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних засобів;

поліпшення якості землі, не пов’язане з будівництвом.

Не підлягають амортизації та повністю відносяться до складу витрат звітного чи планового періоду витрати на:

придбання та відгодівлю продуктивної худоби;

вирощування багаторічних плодоносних насаджень;

придбання основних фондів або нематеріальних активів з метою їх подальшої реалізації іншим платникам податку чи використання їх у виробництві (будівництві, спорудженні) інших основних засобів, призначених для подальшої реалізації іншим платникам податку;

утримання основних засобів, що перебувають на консервації.

Амортизаційні відрахування визначають за нормами [8] у відсотках до балансової вартості основних засобів, які розподіляють на три групи (табл. 8.3). Балансову вартість групи основних засобів на початок звітного періоду (Ба) розраховують за формулою

Ба = Б (а – 1) + П (а – 1) – В (а – 1) – А (а – 1),

де Б (а – 1) — балансова вартість групи на початок періоду, що передував звітному; П (а – 1) — сума витрат на придбання основних фондів, здійснення капітального ремонту, реконструкцій, модернізацій та інших поліпшень основних фондів упродовж періоду, що передував звітному; В (а – 1) — сума виведених з експлуатації основних фондів протягом періоду, що передував звітному; А (а – 1) — сума амортизаційних відрахувань у періоді, що передував звітному.

Підприємство може самостійно прийняти рішення щодо застосування прискореної амортизації основних фондів групи 1.

Для обчислення амортизаційних відрахувань розробляють зведену відомість нарахування амортизації, дані якої використовують під час планування й обліку цих витрат по господарству в цілому та у виробничих колективах. У відомості основні засоби групують за об’єктами планування й обліку витрат і нормами амортизації.

У практиці планування та обліку амортизаційних відрахувань ряд господарств удосконалюють і спрощують викладену в розділі 12.4 методику віднесення амортизаційних відрахувань на собівартість продукції, що передбачена «Типовим положенням з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) сільськогосподарських підприємств» [82]. Так, у табл. 8.4. наведено подібний розподіл амортизаційних відрахувань для об’єктів калькуляції в КСП-агрофірмі «Перемо- га» Кагарлицького району. Цей розподіл здійснюється таким чином:

щодо основних засобів спеціального призначення (зерно-, буряко-, картоплезбиральні комбайни, сівалки та ін.) — амортизаційні відрахування відносяться безпосередньо на собівартість продукції відповідних культур. За необхідності (щодо техніки для вирощування зернових та соняшнику) розподіл відрахувань здійснюється пропорційно посівним площам;

щодо основних засобів універсального призначення (трактори, тракторні причепи і т. п.) амортизаційні відрахування на об’єкти планування та обліку витрат розподіляють пропорційно не до обсягів механізованих робіт в умовному обчисленні (недоліки умовного еталонного гектара висвітлено в підрозд. 8.2), а до витраченого палива;

таку саму методику (пропорційно витраченому паливу, а не обсягам фізичних робіт) застосовують і щодо групи ґрунтообробних машин і машин для внесення добрив;

розподіл амортизаційних відрахувань за кормоцехами, сховищами кормів тощо здійснюють між окремими галузями тваринництва пропорційно плановій потребі кормових одиниць цих галузей.

У розрахунках амортизаційних відрахувань згідно з відповідними постановами Кабінету Міністрів України використовувались такі понижувальні коефіцієнти від нарахованої суми відрахувань: у 1997 р. — 0,5—0,7; у 1998 р. — 0,6; у першому кварталі 1999 р. — 1,0; з 1.04.1999 р. — 0,8. У даному розрахунку (табл. 8.4) застосовано коефіцієнт 0,7.