Планування на аграрному підприємстві (2004)

Бюджет готівки є заключним етапом планування діяльності підприємства і показує його фінансову спроможність щодо виконання господарських планів. У ньому дається перелік усіх грошових надходжень та витрат підприємства за певний період часу. У ринковій економіці цей бюджет є одним із найважливіших інструментів планування: на практиці навіть прибуткові господарства нерідко змушені реорганізовувати або й зовсім припиняти свою діяльність через недостатню забезпеченість готівкою. Головним призначенням бюджету готівки і є забезпечення позитивного сальдо грошових коштів після сплати всіх зобов’язань шляхом планування обсягів і термінів надходження коштів та здійснення витрат, розрахунку достатньості власних грошових коштів для фінансування витрат та визначення потреби в кредитах.

Відмінності бюджету готівки від інших планів господарської діяльності:

у ньому відображаються лише готівкові потоки підприємства і не включаються негрошові надходження і витрати (амортизація основних засобів, оплата праці натурою, бартер, вартість власних кормів, насіння тощо);

у бюджеті особливої ваги набувають строки отримання надходжень та здійснення витрат. Тому бюджети готівки розробляють на квартальній чи місячній основі.

У розробці бюджету готівки, як і в складанні всього фінансового плану, велика роль належить аналізові, зокрема, джерел покриття витрат підприємства (банківська і касова готівка, бартерні операції, оплата праці натурою і т. д.). Характерними особливостями структури таких джерел КСП-агрофірми «Перемога» за 1998 р. є:

банківська готівка переважає, складаючи 55% усіх витрат, далі йдуть бартерні (17%) і касові (7% — без урахування повторного рахунку коштів, одержаних у банку на оплату праці) операції, оплата праці натурою (7%) та інші джерела (14%);

окремі витрати покриваються виключно з поточних банківських рахунків (відрахування на соціальні заходи, державні податки та збори, погашення кредитів і проценти за кредит, оплата за електроенергію і газ);

багато витрат покриваються як через банківські, так і бартерні операції (придбання паливно-мастильних матеріалів, мінеральних добрив, пестицидів, насіння, кормів, запасних частин, будівельних матеріалів, техніки);

оплата праці здійснюється переважно банківською (членам КСП) і касовою (найманим особам) готівкою. Натуральна оплата праці складає 40% у загальній сумі оплати праці на підприємстві. Слід зазначити, що це нетипова структура джерел покриття витрат підприємств: у більшості сільськогосподарських підприємств України натуральна оплата праці й бартерні операції мають значно вищу питому вагу.

У табл. 13.10 наведено бюджет готівки КСП-агрофірми «Перемога» на 1999 р., який для спрощення розділений не за місяцями, а за кварталами. У зв’язку з високою питомою вагою бартерних операцій при забезпеченні потреб господарства в певних ресурсах (мінеральні добрива — 86%, насіння — 77, пестициди — 74, корми — 74, паливно-мастильні матеріали — 51, запасні частини — 59, будівельні матеріали — 57%) цей бюджет не повною мірою характеризує структуру як виручки від реалізації продукції, так і витрат господарства. Тому в сучасних умовах його слід доповнити аналогічним (помісячним і поквартальним) планом бартерних операцій (табл. 13.2).

Складання бюджету починається з визначення грошового балансу на початок періоду планування, який показує залишок коштів на рахунках і в касі підприємства на кінець попереднього періоду. Далі планують усі грошові надходження підприємства за рік і за періодами, в яких вони фактично очікуються. При цьому враховують, що всі грошові надходження і витрати плануються за фактом здійснення платежу, а не за фактом виникнення чи перерахування їх, тобто всі дані вводяться на основі обґрунтованих припущень щодо терміну отримання грошей чи здійснення платежів. Саме цим можна пояснити «провали» у третьому кварталі (табл. 13.10) як з надходженням виручки від реалізації молока (щороку в цей час виникає дебіторська заборгованість молочних заводів), так і з виплатою зарплати (кредиторська заборгованість).

У бюджеті готівки КСП-агрофірми «Перемога» 85% становить банківська і 15% касова готівка. У свою чергу в структурі банківської готівки домінує виручка від головної галузі підприємства — молочного скотарства: у 1998 р. вона складала 95%, у т. ч. молоко — 80% (рис. 13.3). У структурі касової готівки надходження від реалізації продукції в магазинах агрофірми становили 53% і від населення та підприємств — 29%. Далі планується виручка від реалізації основних засобів, матеріальних цінностей, доходи від інших операцій (з дохідними активами, від участі у спільній діяльності, від здачі майна в оренду, надання послуг іншим організаціям тощо), надходження в рамках державних програм, повернення дебіторської заборгованості тощо.

Наступним кроком є визначення готівкових витрат за кожною статтею, які потім розподіляються за місяцями і кварталами. При цьому доцільно виділити змінні й постійні готівкові витрати (див. підрозд. 13.4). У структурі видатків банківської готівки КСП- агрофірми «Перемога» за 1998 р. на оплату праці з відрахування ми припадає 47%, на розрахунки за енергоносії — 17, мінеральні добрива і пестициди — 4, насіння, корми — 2, будівельні матеріали — 2, державні податки і збори — 3, погашення кредиту — 11, відсотки за кредит — 4%. У структурі видатків за касою (без урахування оплати праці членів КСП) виплати підзвітним особам становили 73%, розрахунки з найманими працівниками — 8, за худобу від населення — 4, матеріальна допомога — 3, здавання готівки в банк — 8%.

Після завершення планування всіх грошових надходжень і витрат здійснюють розрахунок забезпеченості підприємства власними грошовими коштами та визначають потребу в кредитах окремо для кожного періоду планування. Значення рядка «Наявні грошові кошти» визначається як різниця між сумою грошових надходжень (ураховуючи початковий грошовий баланс) та сумою грошових витрат. Якщо витрати на кінець певного періоду перевищують надходження, тобто значення рядка «Наявні грошові кошти» є від’ємним, необхідно запланувати отримання нових кредитів. У протилежному разі вільні кошти можна використати для погашення частини нових (узятих у плановому році) короткотермінових кредитів та відсотків по них (якщо такі кредити плануються). Після цього визначають залишковий грошовий баланс на кінець даного періоду планування як суму наявних грошових коштів підприємства та нових кредитів, отриманих у цьому періоді (місяці, кварталі), за вирахуванням суми оплаченого короткотермінового кредиту та відсотків з нього. Водночас він стає початковим грошовим балансом наступного періоду планування.