Організація і методика аудиту сільськогосподарських підприємств (2003)

Неоплачений капітал — сума заборгованості власників (учасників) за внесками до статутного капіталу підприємства. Ця сума відображує частку статутного капіталу, яка ще не внесена учасниками, а тому вираховується при визначенні величини власного капіталу.

У бухгалтерському обліку для узагальнення інформації про зміни у складі неоплаченого капіталу підприємства використовується рахунок 46 «Неоплачений капітал». За дебетом рахунку відображується заборгованість засновників (учасників) господарського товариства, а за кредитом — погашення заборгованості за внесками до статутного капіталу. Аналітичний облік неоплаченого капіталу ведеться за видами розміщених неоплачених акцій (для акціонерних товариств) та за кожним засновником (учасником) підприємства.

Мета аудиту — встановити законність та достовірність операцій щодо неоплаченого капіталу.

Основні завдання аудиту неоплаченого капіталу — встановити:

правильність визначення сум неоплаченого капіталу на основі перевірки дотримання строків оплати статутного капіталу;

склад неоплаченого капіталу;

своєчасність погашення заборгованості по внесках до статутного капіталу;

правильність відображення неоплаченого капіталу в облікових регістрах;

реальність дебетового сальдо по рахунку «Неоплачений капітал».

У бухгалтерському обліку операції, пов’язані із власним капіталом, мають бути відображені за кореспонденцією рахунків, наведеною в табл. 2.1.