Організація і методика аудиту сільськогосподарських підприємств (2003)

Аудит обґрунтованості визначення і використання фонду оплати праці включає перевірку:

дотримання сільськогосподарським підприємством чинного законодавства з оплати праці;

вибору найраціональніших і прогресивних форм оплати праці;

правильності визначення фонду оплати праці відповідно до виробничої програми, чисельності працівників, норм виробітку, тарифних розрядів, розцінок, навантаження з обслуговування тварин, штатних нормативів;

правильності визначення розцінок за одиницю продукції у рослинництві й тваринництві;

впровадження прогресивних розцінок;

обґрунтованості розміру фонду оплати праці в обслуговуючих виробництвах;

визначення фонду оплати праці адміністративно-управлінського персоналу;

доцільності впровадження контрактної форми оплати праці;

оптимальної структури джерел формування фонду оплати праці;

дотримання встановленого групування у бухгалтерському обліку коштів, що направляються сільськогосподарським підприємством до фонду оплати праці;

ефективності використання фонду оплати праці на підприємстві, категоріях працівників, у виробничих підрозділах і галузях сільськогосподарського виробництва.

Обґрунтованість визначення фонду оплати праці перевіряється через дотримання сільськогосподарським підприємством внутрішньогосподарських документів з оплати праці: Положення про оплату праці, правил внутрішнього розпорядку, колективного договору, Положення про внутрішньогосподарський розрахунок, оренду, колективного підряду, норм і розцінок, контрактів, договорів тощо.

Аналіз внутрішньогосподарських документів з оплати праці необхідно зосередити на оцінці вироблених сільськогосподарським підприємством форм і систем оплати праці, їх доцільності та прогресивності для конкретних умов господарювання. Правильність визначення фонду оплати праці значною мірою залежить від правильного визначення розцінок за одиницю продукції в рослинництві й тваринництві. Аудитор повинен оцінити доцільність використаної методики для визначення розцінок за 1 ц окремих видів валової чи реалізованої продукції в цілому на підприємстві, в окремих бригадах, ланках, орендних колективах, розрахунків прогресивних розцінок за продукцію з урахуванням зростання врожайності сільськогосподарських культур і продуктивності тварин.

У результаті перевірки визначення фонду оплати праці в рослинництві й тваринництві необхідно встановити правильність розрахунку тарифного фонду, а також доцільність різних доплат (надбавок).

Для того, щоб установити обґрунтованість розміру фонду оплати праці в рослинництві й тваринництві, аудитору слід врахувати спеціалізацію господарства, що виступає в різних формах, а також те, що сільське господарство являє собою комплекс галузей різного рівня. Останні впливають не тільки на організацію праці, а й на обґрунтування розцінок та розміру фонду оплати праці. Мета перевірки правильності визначення фонду оплати — виявити обґрунтованість фонду оплати праці та раціональність використання коштів.

Обґрунтованість визначення фонду оплати праці в рослинництві потрібно перевіряти: в цілому в галузі, в розрізі галузей другого рівня (рільництва, овочівництва, садівництва, виноградарства, луківництва), а також галузей третього рівня, що виділилися на основі рільництва, зерновиробництва, буряківництва, льонар- ства, хмелярства, кормовиробництва тощо.

Основою перевірки тарифного фонду мають бути технологічні карти, за якими визначається обґрунтованість обсягів робіт за виробничою програмою з урахуванням прогресивності технологій виробництва, організації виконання робіт, відповідності норм, тарифних розрядів і ставок, що використані для розрахунку фонду оплати праці, затвердженого сільськогосподарським підприємством.

Оцінка обґрунтованості тарифного фонду у тваринництві також має проводитися як у цілому по галузі, так і в розрізі галузей другого рівня: скотарства, свинарства, вівчарства, птахівництва, конярства і третього рівня, що виділяються на основі скотарства (молочного скотарства, молочно-м’ясного, м’ясо-молочного, м’ясного).

У тваринництві перевірка обґрунтованості розрахункового (прогнозованого) тарифного фонду здійснюється виходячи з технічно обґрунтованих норм обслуговування тварин, встановлених ще за умов командно-адміністративної економіки, які визначають: нормативну чисельність працюючих, значення цього показника в інших економічних аграрних підприємствах, а також тарифних ставок за різних умов продуктивності тварин і рівня механізації робіт.

Перевірка правильності розрахунку фонду оплати обслуговуючих виробництв (ремонтних майстерень, автогаражів тощо) має відбуватися на основі прогнозних обсягів робіт, норм виробітку (нормативів витрат часу), скоригованих і затверджених конкретним підприємством, а також тарифних ставок, окладів, положень про оплату праці.

Обґрунтованість визначення фонду оплати праці адміністративно-управлінського персоналу аудитор має перевіряти з урахуванням права сільськогосподарських підприємств на використання нормативів, рекомендованих раніше, з урахуванням конкретних умов господарювання, а також законодавчо передбаченої контрактної системи оплати праці.

Перевірка фонду оплати праці, розрахованого на основі штатного розпису і нормативів, проводиться порівнянням розрахункового обсягу фонду, з складовими розрахунку (штатів і нормативів) за групами підприємств та розмірами реалізації (валового виробництва) продукції, затвердженим штатним розписом, положенням про оплату праці адміністративно-управлінського персоналу і фахівців сільськогосподарського підприємства.

При перевірці контрактної форми оплати праці аудитор має враховувати, що контракт — особлива форма трудового договору з певним строком його дії (від 1 до 5 років), де права, обов’язки та відповідальність сторін, умови матеріального забезпечення, організації праці й розірвання договору встановлюються за згодою сторін. Завдання аудитора — перевірити правильність застосування контрактної системи оплати праці, щоб матеріальне забезпечення керівника підприємства залежало від результатів виробничо-господарської діяльності (прибутку), рентабельності, фондовіддачі, співвідношення між темпами приросту фонду споживання і продуктивності праці.

Оцінювати умови контракту з матеріального стимулювання необхідно на основі чинного законодавства з оплати праці, Положення про оплату праці сільськогосподарського підприємства.

Для правильного визначення фонду оплати праці слід перевірити правомірність включення до нього різних доплат: за класність, стаж роботи, звання майстра, класу кваліфікації, суміщення професій, персональних надбавок тощо.

Важливим напрямом аудиторської перевірки є перевірка дотримання сільськогосподарським підприємством Інструкції зі статистики заробітної плати, джерел формування фонду оплати праці і правильності відображення їх у бухгалтерському обліку та звітності. Аудитор має порівняти відображення у бухгалтерському обліку та звітності коштів, призначених для оплати праці, і отриманих працівниками як власниками цінних паперів та вкладів у майно за встановленим порядком, за такими напрямами: витрати на оплату праці, віднесені на собівартість продукції, а також експлуатаційні витрати інших виробництв і господарств, що перебувають на балансі основної діяльності; виплати у грошовій і натуральній формах як компенсаційні і заохочувальні виплати (соціальні і трудові пільги) сільськогосподарського підприємства; доходи, виплачені працівникам за цінними паперами і вкладами у майно підприємства.

Перевірку правильності відображення в бухгалтерському обліку витрат на оплату праці слід зосередити за двома напрямами:

виплат із фонду оплати, що відносяться на собівартість продукції;

виплат, віднесених на інші операційні витрати сільськогосподарського підприємства.

Особливу увагу треба звернути на правильність відображення в обліку витрат із фонду оплати праці, що відносяться на собівартість продукції (на дебет рахунків 23 «Виробництво», 24 «Брак у виробництві», 25 «Напівфабрикати», 90 «Собівартість реалізації», 91 «Загальновиробничі витрати»), оплати за відрядними розцінками, погодинних тарифних ставках і окладах, доплат за роботу згідно із законодавством в особливо важких умовах праці, оплат за понаднормові години, вихідні, святкові дні; оплат щорічних відпусток, гарантованих компенсацій за невідпрацьований час відповідно до законодавства про працю (пільгові години підлітків, виконання державних і громадських доручень та ін.), вартості продукції, що видають як натуральну оплату праці; доплат за шкідливі умови праці, оплат, нарахованих у кінці року за фактично одержану продукцію, кінцевих розрахунків за прийнятими у підприємстві розцінками за одиницю продукції тощо.

Наступним етапом перевірки є правомірність відображення в обліку та звітності наданих працівникам пільгових виплат, додаткових відпусток понад ті, що передбачені законодавством, надбавок до пенсій, оплати путівок за рахунок підприємства, надання матеріальної допомоги, виплат премій, не пов’язаних із виробничими результатами, дивідендів, процентів на акції, вклади членів трудового колективу, нарахованих працівникам.

Перевірка обґрунтованості визначення фонду оплати праці обумовлює перевірку його використання відповідно до обсягу виконаних робіт. Для цього порівнюють розрахунковий (прогнозований) фонд оплати праці з фактичним і визначають абсолютну економію або його перевитрати, виявляють вплив чинників на відхилення (зміна чисельності працівників і середньорічного заробітку), в умовах високих темпів інфляції потрібно враховувати їх рівень за офіційно встановленими коефіцієнтами. Такий аналіз доцільно проводити і щодо рівня використання виробничої програми, що також дає змогу визначити відносну економію або перевитрати фонду споживання.

У разі перевитрат фонду оплати праці аналізують причини: приписки обсягів робіт, застосування завищених розцінок, зниження норм, застосування погодинної оплати праці замість відрядної, зниження рівня механізації робіт, переважне використання ручної праці, порушення штатної дисципліни, необґрунтоване нарахування премій, додаткової оплати, недоліки в організації праці, зниження врожайності, продуктивності тварин тощо.

Такий аналіз використання фонду оплати праці здійснюють не тільки в цілому на підприємстві, а й за категоріями працівників, за виробничими підрозділами і галузями сільськогосподарського виробництва.

Перевіряючи фонд оплати праці позаштатного складу працівників, слід мати на увазі, що він може витрачатися тільки у межах затверджених сум і на мету, передбачену кошторисом.