Організація і методика аудиту сільськогосподарських підприємств (2003)

11.2. Аудит внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням і похованням

Мета аудиту — перевірити дотримання чинного законодавства щодо нарахування та своєчасності сплати внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням і похованням та обґрунтованості надання допомоги.

Завдання аудиту — встановити:

факт реєстрації платників внесків до Фонду соціального страхування на загальнодержавне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням і похованням;

дотримання чинного законодавства щодо визначення платників внесків;

повноту охоплення осіб, що підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням і похованням;

дотримання встановленого порядку нарахування (правильності визначення бази оподаткування) і строків сплати страхових внесків;

правильність визначення розміру допомоги;

дотримання умов надання допомоги та строку її виплати у разі настання страхових випадків;

правильність відображення страхових внесків у бухгалтерському обліку.

Загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням і похованням, передбачає матеріальне забезпечення громадян унаслідок втрати заробітної плати (доходу) із-за тимчасової втрати працездатності (включаючи догляд за хворою дитиною, дитиною-інвалідом, хворим членом сім’ї), вагітності та пологів, догляду за малолітньою дитиною, часткову компенсацію витрат, пов’язаних із народженням дитини, смертю застрахованої особи або членів її сім’ї, а також надання соціальних послуг за рахунок бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, що формується через сплату страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також за рахунок інших джерел, передбачених законом.

Право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням і похованням, мають застраховані громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України.

Це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи час випробування та день звільнення), якщо інше не передбачено законодавством.

На початку перевірки аудитор має встановити факт реєстрації платників страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням і похованням. Аудитор повинен виходити з того, що згідно з чинним законодавством такими платниками є страхувальники та застраховані особи.

Загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, підлягають:

особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форм власності та господарювання або у фізичних осіб, у тому числі в іноземних дипломатичних та консульських установах, інших представництвах нерезидентів, а також обрані на виборні посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та в інших органах;

члени колективних підприємств, сільськогосподарських та інших виробничих кооперативів.

При перевірці аудитор з’ясовує дотримання встановленого розміру страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням і похованням, який щороку за поданням Кабінету Міністрів України встановлюється Верховною Радою України для роботодавців та застрахованих осіб у відсотках:

для роботодавців — до сум фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що підлягають обкладанню прибутковим податком з громадян;

для найманих працівників — до сум оплати праці, які включають основну та додаткову заробітну плату, а також інші заохочувальні та компенсаційні виплати, в тому числі в натуральній формі, які підлягають обкладанню прибутковим податком з громадян;

для застрахованих осіб — до сум оподатковуваного доходу (прибутку).

Страхові внески на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням і похованням, нараховуються в межах граничної суми заробітної плати (доходу), що встановлюється Кабінетом Міністрів України та є розрахунковою величиною при обчисленні допомоги по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), вагітності й пологах.

Перевірка повноти нарахування та дотримання строків сплати страхових внесків аудитором має здійснюватися виходячи з того, що страхувальники-роботодавці повинні сплачувати до Фонду соціального страхування різницю між нарахованими для роботодавців і найманих працівників страховими внесками та витратами, пов’язаними з наданням матеріального забезпечення і соціальних послуг застрахованим особам відповідно до закону.

Перерахування зазначених сум за безготівкових розрахунків здійснюється страхувальниками-роботодавцями один раз на місяць — у день, встановлений для одержання в установах банків коштів на оплату праці за відповідний період.

Страхові внески, сплачені в іноземній валюті, підлягають перерахуванню на рахунок Фонду соціального страхування у валюті України за офіційним курсом Національного банку України на день сплати страхових внесків.

У разі нестачі у страхувальників-роботодавців коштів для виплати заробітної плати та сплати страхових внесків у повному обсязі нарахування їх на заробітну плату і перерахування страхових внесків до Фонду соціального страхування провадиться пропорційно до сум заробітної плати.

Якщо страхувальники несвоєчасно чи не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції відповідно до закону.

Платники страхових внесків сплачують страхові внески до Фонду соціального страхування в повному розмірі в порядку та в строки, визначені страховиком.

Аудитор має пам’ятати, що днем сплати страхових внесків є:

у разі перерахування за безготівковими розрахунками — день подання до установи банку розрахункових документів на перерахування страхових внесків на рахунок Фонду соціального страхування;

у разі сплати готівкою — день внесення коштів до банківської установи чи відділення зв’язку для перерахування на рахунок Фонду соціального страхування.

Обґрунтованість виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням і похованням, аудитор повинен перевірити за кожним видом матеріального забезпечення та соціальних послуг: допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною); допомога по вагітності та пологах; допомога при народженні дитини; допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку; допомога на поховання (крім поховання пенсіонерів, безробітних та осіб, які померли від нещасного випадку на виробництві); забезпечення оздоровчих заходів (оплата путівок на санаторно-курортне лікування застрахованим особам і членам їх сімей, до дитячих оздоровчих закладів, утримання санаторіїв-профілакторіїв, надання соціальних послуг у позашкільній роботі з дітьми).

Під час перевірки обґрунтованості надання допомоги у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу), аудитор має встановити документальне підтвердження (законність) настання в неї одного з таких страхових випадків: тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві; необхідності догляду за хворою дитиною; необхідності догляду за хворим членом сім’ї; догляду за дитиною віком до трьох років або дитиною-інвалідом віком до 16 років у разі хвороби матері або іншої особи, яка доглядає за цією дитиною; карантину, накладеного органами санітарно-епідеміологічної служби; тимчасового переведення застрахованої особи відповідно до медичного висновку на легшу нижчеоплачувану роботу; протезування з поміщенням у стаціонар протезно-ортопедичного підприємства; санаторно-курортного лікування.

Дотримання умов надання допомоги з тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, аудитор визначає відповідно до Закону України «Про розмір внесків на деякі види загальнообов’язкового державного соціального страхування».

Особливу увагу аудитор має звернути на дотримання строку надання допомоги відповідно до законодавства. Встановлено такі строки надання допомоги:

застрахованим особам, які працюють на сезонних і тимчасових роботах з причини тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми не більш як 75 календарних днів протягом календарного року;

по догляду за хворою дитиною віком до 14 років допомога з тимчасової непрацездатності застрахованій особі виплачується з першого дня за період, протягом якого дитина за висновком лікаря потребує догляду, але не більш як за 14 календарних днів;

по догляду за хворою дитиною віком до 14 років, якщо вона потребує стаціонарного лікування, допомога з тимчасової непрацездатності застрахованій особі виплачується з першого дня за весь час її перебування в стаціонарі разом з хворою дитиною;

по догляду за хворим членом сім’ї (крім догляду за хворою дитиною віком до 14 років) допомога з тимчасової непрацездатності застрахованій особі надається з першого дня, але не більш як на три календарні дні, а у виняткових випадках, з урахуванням тяжкості хвороби члена сім’ї та побутових обставин, — не більш як за 7 календарних днів;

у разі захворювання матері або іншої особи, яка фактично здійснює догляд за дитиною віком до 3 років або дитиною-інвалідом віком до 16 років, допомога з тимчасової непрацездатності застрахованій особі, яка здійснює догляд за дитиною, надається з першого дня за весь період захворювання в порядку та розмірах, установлених законом;

у разі тимчасової непрацездатності застрахованої особи, яка викликана карантином, накладеним органом санітарно-епідеміологічної служби, допомога надається з першого дня за весь час відсутності на роботі з цієї причини;

у разі тимчасового переведення застрахованої особи відповідно до медичного висновку на легшу нижчеоплачувану роботу допомога з тимчасової непрацездатності цій особі надається з першого дня за час такої роботи, але не більш як за два місяці. Аудитор має перевірити правильність визначення розміру, який разом із заробітком за тимчасово виконувану роботу не може перевищувати суми повного заробітку до часу переведення;

при здійсненні протезування за медичними показаннями в стаціонарі протезно-ортопедичного підприємства допомога з тимчасової непрацездатності застрахованій особі надається з першого дня за весь період перебування в цьому закладі з урахуванням часу на проїзд до протезно-ортопедичного підприємства і назад;

на санаторно-курортне лікування допомога з тимчасової непрацездатності застрахованій особі надається, якщо тривалість щорічної (основної та додаткової) відпустки недостатня для лікування та проїзду до санаторно-курортного закладу і назад;

у разі настання тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, під час перебування у щорічній (основній чи додатковій) відпустці допомога надається у порядку та розмірах, установлених законом;

по догляду за хворою дитиною віком до 14 років, по догляду за хворим членом сім’ї та в разі захворювання матері або іншої особи, яка фактично здійснює догляд за дитиною віком до 3 років або дитиною-інвалідом віком до 16 років, допомога з тимчасової непрацездатності не надається, якщо застрахована особа перебувала у цей час у щорічній (основній чи додатковій) відпустці, додатковій відпустці в зв’язку з навчанням або творчій відпустці.

При перевірці правильності обчисленого розміру допомоги у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності аудитор повинен з’ясувати відповідність її величини щодо застрахованих осіб їх страховому стажу, який встановлено в таких розмірах:

60 відсотків середньої заробітної плати (доходу) — застрахованим особам, які мають страховий стаж до п’яти років;

80 відсотків середньої заробітної плати (доходу) — застрахованим особам, які мають страховий стаж від п’яти до восьми років;

100 відсотків середньої заробітної плати (доходу) — застрахованим особам, які мають страховий стаж понад вісім років;

100 відсотків середньої заробітної плати (доходу) — застрахованим особам, віднесеним до 1—4 категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; одному з батьків або особі, що їх замінює та доглядає хвору дитину віком до 14 років, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи; ветеранам війни та особам, на яких поширюється Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

При перевірці дотримання порядку розрахунку середньої заробітної плати (доходу) для обчислення допомоги у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами аудитору слід пам’ятати, що відповідно до чинного законодавства враховуються всі види заробітної плати (доходу) в межах граничної суми місячної заробітної плати (доходу), на яку нараховуються страхові внески на загальнообов’язкове державне соціальне страхування в зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням і похованням.

Особливу увагу слід звернути на правильність визначення середньої заробітної плати для нарахування допомоги по тимчасовій непрацездатності та відповідність документам встановленого працівнику стажу роботи.

Аудитор повинен порівняти кількість оплачених днів і сум виплаченої допомоги за поданими листками тимчасової непрацездатності з кількістю і сумами, що відображені в бухгалтерському обліку підприємства та розрахункових відомостях, кількість оплачених за листками тимчасової непрацездатності днів та відповідність даним табелів обліку використання робочого часу.

У разі появи підозри у аудитора щодо наявності підстав для нарахування і виплати лікарняних треба провести зустрічні перевірки з метою встановлення реальності фактів перебування за лікарняними листками внаслідок тимчасової непрацездатності осіб, які працюють на підприємстві, що перевіряється. За наслідками перевірки оформлюється відповідна довідка із зазначенням прізвища, імені, по батькові, посади, періоду тимчасової непрацездатності, номера лікарняного листка. Отримані у такий спосіб дані звіряються з даними табелів обліку відпрацьованого часу з метою визначення наявних відхилень та випадків, коли дні тимчасової непрацездатності у табелях не відмічались і за ці дні нараховувалась заробітна плата.

Дотримання умов надання і тривалості виплати допомоги по вагітності та пологах аудитор перевіряє на основі документального їх оформлення та відповідності останнього чинному законодавству.

Законодавством передбачено такі умови надання допомоги за різних виплат:

допомога у зв’язку з вагітністю та пологами застрахованій особі виплачується за весь період відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, тривалість якої становить 70 календарних днів до пологів і 56 (у разі ускладнених пологів або народження двох чи більше дітей — 70) календарних днів після пологів. Жінкам, віднесеним до 1—4 категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, допомога по вагітності та пологах виплачується за 180 календарних днів відпустки (90 — до та 90 — після пологів). Розмір такої допомоги обчислюється сумарно та надається застрахованій особі в повному обсязі незалежно від кількості днів відпустки, фактично використаних до пологів;

допомога у зв’язку з вагітністю та пологами виплачується застрахованій особі, яка усиновила дитину протягом двох місяців з дня її народження, зазначеного у свідоцтві про народження, за період з дня усиновлення і до закінчення 56 календарних днів (70 календарних днів у разі одночасного усиновлення двох і більше дітей, 90 календарних днів — для жінок, віднесених до 1—4 категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи).

Особливу увагу аудитор повинен звернути на правильність оформлення листка непрацездатності, коли застрахованій особі відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами надана у період її тимчасової непрацездатності. При цьому треба з’ясувати, чи закритий листок непрацездатності по тимчасовій непрацездатності, а з дня настання цієї відпустки має бути наданий інший листок непрацездатності.

Завданням аудитора є встановлення дотримання законодавства щодо надання застрахованій особі відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами і за таких умов: у період простою підприємства, установи, організації не з вини застрахованої особи; щорічної (основної чи додаткової) відпустки без збереження заробітної плати; додаткової відпустки у зв’язку з навчанням та творчої відпустки. Допомога по вагітності та пологах має бути надана з дня виникнення права у застрахованої особи на таку відпустку.

За період відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, що збігається з відпусткою по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, допомога по вагітності та пологах повинна бути виплачена незалежно від допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Розмір допомоги по вагітності та пологах застрахованій особі має становити 100 відсотків середньої заробітної плати (доходу), обчисленої відповідно до Закону, і не залежить від страхового стажу.

При перевірці дотримання законодавства щодо надання одноразової допомоги при народженні дитини аудитор перевіряє права застрахованих осіб на цю допомогу та її розмір. Такі права мають:

один з батьків дитини, усиновитель чи опікун при народженні дитини;

застрахована особа, яка усиновила дитину або взяла її під опіку, якщо звернення за її призначенням надійшло не пізніше як 6 міс. з дня народження дитини.

Допомога надається на кожну дитину у разі народження (усиновлення, встановлення опіки) двох і більше дітей.

У разі народження мертвої дитини допомога не надається.

Розмір допомоги при народженні дитини встановлюється правлінням Фонду соціального страхування, але не менше від розміру прожиткового мінімуму, встановленого законодавством.

При перевірці дотримання законодавства щодо надання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку аудитор має встановити наявність права на таку допомогу, дотримання розміру її та строку надання.

Аудитору слід пам’ятати, що:

право на таку допомогу має застрахована особа (один із батьків дитини, усиновитель, баба, дід, інший родич або опікун), яка фактично здійснює догляд за дитиною;

розмір допомоги встановлюється правлінням Фонду соціального страхування, але не менше від розміру прожиткового мінімуму, встановленого законодавством;

допомога застрахованій особі, яка фактично здійснює догляд за дитиною, надається щомісяця з дня надання відпустки для догляду за дитиною по день її закінчення, але не більш як по день досягнення дитиною трирічного віку включно;

усиновителям та опікунам допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається не раніше від дня прийняття рішення про усиновлення або встановлення опіки.

Аналогічно перевіряють витрати по наданню допомоги на поховання. Допомога на поховання надається у разі смерті застрахованої особи, а також членів сім’ї, які перебували на її утриманні: дружини (чоловіка), дітей, братів, сестер та онуків, які не досягли 18 років або старших цього віку, якщо вони стали інвалідами до 18 років (братів, сестер та онуків — за умови, що вони не мають працездатних батьків), а студентів та учнів середніх професійно-технічних та вищих навчальних закладів з денною формою навчання — до 23 років, батька, матері, діда та баби за прямою лінією спорідненості.

Допомога на поховання застрахованої особи або особи, яка перебувала на її утриманні, надається у розмірі, встановленому правлінням Фонду соціального страхування, але не менше від розміру прожиткового мінімуму, встановленого законодавством.

Порушення чинного законодавства страхувальником тягне за собою його відповідальність (табл. 11.6).



Страхувальник-роботодавець несе відповідальність за ухиляння від реєстрації як платника страхових внесків, несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків, у тому числі страхових внесків, що сплачують застраховані особи через рахунки роботодавців, а також за порушення порядку використання страхових коштів.

У разі несвоєчасної сплати страхових внесків страхувальником, у тому числі через ухиляння від реєстрації як платника страхових внесків, або неповної їх сплати страхувальник має сплатити суму донарахованих страхових внесків (недоїмки), штраф та пеню.

За порушення строку реєстрації страхувальника як платника страхових внесків або несвоєчасність сплати страхових внесків на нього накладається штраф у розмірі 50 відсотків суми належних до сплати страхових внесків за весь період, який минув з дня, коли страхувальник повинен був зареєструватися.

За неповну сплату страхових внесків на страхувальника накладається штраф у розмірі прихованої (заниженої) суми заробітної плати, на яку відповідно до Закону нараховуються страхові внески, а в разі повторного порушення — у трикратному розмірі зазначеної суми.

За порушення порядку витрачання страхових коштів накладається штраф у розмірі 50 відсотків належної до сплати суми страхових внесків.

Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки (без урахування штрафів) за весь її строк.

Не сплачені в строк страхові внески, пеня і штраф стягуються в дохід Фонду соціального страхування із страхувальника у безспірному порядку.

Строк давності в разі стягнення страхових внесків, пені та фінансових санкцій не застосовується.