Організація і методика аудиту сільськогосподарських підприємств (2003)

На собівартість виробленої та реалізованої продукції не відносяться і покриваються за рахунок інших джерел:

адміністративні витрати;

витрати на збут;

інші витрати операційної діяльності;

фінансові витрати;

втрати від участі в капіталі;

втрати від надзвичайних подій;

витрати внаслідок вилучення капіталу власниками.

Мета аудиту — підтвердити достовірність формування та правильність відображення в обліку адміністративних витрат.

Завдання аудиту — встановити:

повноту сформованих підприємством адміністративних витрат відповідно до П(С)БО 16 «Витрати» та Методичних рекомендацій;

документальне обґрунтування зазначених витрат;

відповідність вказаних у обліковому регістрі сум і періодів, до яких вони відносяться, первинним документам (рахункам, договорам, банківським випискам, товарно-транспортним накладним тощо). Аудитору необхідно перевірити наявність у документах усіх необхідних реквізитів: назву документа, дату складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст господарської операції, її вимірники в натуральному і грошовому вираженнях, перелік посадових осіб та їх підписи;

відповідність сум, зазначених у рахунках-фактурах, платіжних вимогах-дорученнях тощо, сумам платіжних документів. Аудитор повинен порівняти тривалість проміжку між датами платежу, оприбуткування товарів (послуг), отримання рахунка-фактури;

санкціонованість усіх витрат через ознайомлення з внутрішніми документами підприємства за підписом керівництва або уповноваженої ним особи, які регламентують політику підприємства щодо затвердження витрат;

правильність віднесення витрат до того періоду, в якому вони реально понесені (тобто до періоду, до якого належать пов’язана з ним діяльність), порівнянням даних первинних документів з бухгалтерськими записами;

за наявності на підприємстві орендованих об’єктів основних засобів (чи їх частин) перевірити відповідність порядку нарахування орендної плати в бухгалтерському обліку порядку, встановленому договором, порядку відображення в обліку витрат, обумовлених їх змістом і ремонтом (проаналізувати умови договорів з орендодавцями);

правильність включення сум зносу основних засобів, накопиченої амортизації нематеріальних активів до собівартості продукції (використовуючи дані, отримані в процесі перевірки по відповідних розділах);

обґрунтованість віднесення до витрат вартості ремонтних робіт: наявність необхідної первинної документації.

При перевірці аудитор повинен врахувати, що згідно з П(С)БО 16 «Витрати» адміністративні витрати й витрати на збут є витратами звітного періоду і не входять до собівартості реалізованої продукції.

До адміністративних витрат відповідно до Методичних рекомендацій відносяться витрати на управління підприємством:

а) загальні корпоративні витрати (організаційні витрати, витрати на проведення річних зборів, представницькі витрати тощо);

б) витрати на службові відрядження й утримання апарату управління підприємством та іншого адміністративного персоналу;

в) витрати на утримання основних засобів та необоротних активів адміністративного призначення (операційна оренда, страхування майна, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення, охорона тощо);

г) винагороди за професійні послуги (юридичні, аудиторські, з оцінки майна тощо);

д) витрати на зв’язок (поштові, телеграфні, телефонні, телекс, факс тощо);

е) витрати на вирішення судових спорів;

є) податки, збори та інші передбачені законодавством обов’язкові платежі (крім податків, зборів та обов’язкових платежів, що включаються до виробничої собівартості продукції, робіт, послуг);

ж) плата за розрахунково-касове обслуговування та інші послуги банків;

з) інші витрати адміністративного призначення.

Аудитор має з’ясувати:

дотримання норм на службові відрядження та витрат на утримання управлінського персоналу;

обґрунтованість визнання витрат на проведені ремонти;

дотримання норм витрат на комунальні послуги, охорону тощо;

обґрунтованість розміру винагороди за професійні послуги (юридичні, аудиторські з оцінки майна тощо);

оцінити правильність включення витрат до адміністративних;

наявність договору на розрахунково-касове обслуговування та інші послуги банку.

правильність відображення в регістрах бухгалтерського обліку адміністративних витрат та віднесення їх в кінці місяця на фінансові результати.

Залежно від використання класу рахунків адміністративні витрати відображують в обліку так (табл. 13.12).

Як і адміністративні, витрати на збут є витратами звітного періоду і відносяться на фінансовий результат основної діяльності підприємства. Аудитор перевіряє:

дотримання підприємством П(С)БО 16 «Витрати» та Методичних рекомендацій щодо віднесення окремих витрат до витрат на збут та обґрунтованість їх величини;

віднесення витрат на збут у кінці місяця на фінансові результати;

правильність відображення їх в обліку.

Витрати на збут включають витрати, пов’язані з реалізацією (збутом) продукції (товарів, робіт, послуг):

а) витрати пакувальних матеріалів для затарювання готової продукції на складах;

б) витрати на ремонт тари для зберігання продукції;

в) оплата праці та комісійні винагороди продавцям, торговим агентам і працівникам підрозділів, що забезпечують збут;

г) витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг);

д) витрати на передпродажну підготовку товарів;

е) витрати на відрядження працівників, зайнятих збутом;

є) витрати на утримання необоротних активів, пов’язаних із збутом продукції, товарів, робіт, послуг (оперативна оренда, страхування, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, охорона);

ж) витрати на транспортування, перевалку і страхування готової продукції (товарів), транспортно–експедиційні та інші послуги;

з) витрати на гарантійний ремонт і гарантійне обслуговування;

і) інші витрати, пов’язані із збутом продукції, товарів, робіт, послуг.

До складу витрат на збут не відносяться витрати, які згідно з договором поставки виконуються постачальником за окрему плату (вартість тари, відпускна ціна доставки цінностей до споживача тощо).

Аудитор повинен встановити:

дотримання основних положень з обліку тари на підприємствах, правильне і своєчасне документальне відображення операцій по заготівлі, надходженню та відпуску тари за місцями її зберігання й обґрунтованість витрат на її ремонт;

правильність включення до витрат нарахованої заробітної плати працівникам, пов’язаним із збутовою діяльністю;

дотримання норм витрат на відрядження працівників, зайнятих збутом;

правильність відображення сплачених штрафів, пені, неустойок;

обґрунтованість списання витрат на утримання необоротних активів, пов’язаних із збутом, витрат на гарантійний ремонт, гарантійне обслуговування та інших витрат.

У бухгалтерському обліку формування витрат на збут відображується такими записами (табл. 13.13).

Наступним етапом аудиту є перевірка правильності формування інших витрат операційної діяльності. Аудитор повинен впевнитись, що до них віднесені:

а) витрати на дослідження та розробки;

б) собівартість реалізованої іноземної валюти;

в) собівартість реалізованих виробничих запасів;

г) сума безнадійної дебіторської заборгованості та відрахування до резерву сумнівних боргів;

д) втрати від операційної курсової різниці;

е) втрати від знецінення запасів;

є) нестачі та втрати від псування цінностей;

ж) визнані штрафи, пені та неустойки;

з) витрати на утримання об’єктів соціально-культурного призначення;

і) інші витрати операційної діяльності.