Організація і методика аудиту сільськогосподарських підприємств (2003)
14.2. Аудит балансу підприємства
Показники статей балансу на початок періоду (звітного року) мають відповідати даним балансу за попередній період. Зміни вступного балансу на початок року порівняно із звітним за попередній рік приймаються лише з відповідними поясненнями;
Дані статей балансу на кінець звітного року мають бути аргументовані результатами ретельно проведеної перед складанням річного бухгалтерського звіту інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, резервів, розрахунків та інших активів і пасивів;
Суми статей балансу, що стосуються коштів на рахунках у комерційних банках, банківських позик, руху фінансування з бюджету та позабюджетних фондів, повинні відповідати даним, зазначеним у виписках банків. Не допускається відображення у балансі сум за розрахунками з фінансовими і податковими органами, які взаємно не погоджені;
Обов’язковою є звірка оборотів і залишків на рахунках аналітичного та синтетичного обліку на кінець звітного року перед складання заключного балансу. Показники статей заключного балансу мають відповідати оборотам і залишкам на рахунках Головної книги;
Показники балансів підприємства на початок і кінець року мають бути зіставними. Будь-які розбіжності у методології формування однієї й тієї самої статті вступного і заключного балансу потребують пояснення;
Показники балансу підприємства та інших форм фінансової звітності мають бути взаємоув’язаними. Для цього щороку Міністерство фінансів України складає рекомендації щодо перевірки узгодженості показників типових форм річного бухгалтерського звіту.
Джерела перевірки: Баланс (форма № 1), Головна книга, оборотно-сальдові відомості, журнали-ордери, матеріали інвентаризації цінностей, податкових декларацій тощо.
Насамперед здійснюють аналіз достовірності оцінки активів та зобов’язань.
Аудитор має підтвердити правильність відображення в бухгалтерському балансі кожної статті.
При перевірці достовірності відображених у Балансі нематеріальних активів аудитор має встановити: правильність віднесення до них активів, визначення первісної, залишкової вартості та зносу, а також відповідності даних за статтями Балансу сальдо на рахунку Головної книги.
Аудитор повинен з’ясувати правильність віднесення активів до цієї статті відповідно до П(С)БО 8 «Нематеріальні активи», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18 жовтня 1999 р. № 242 із змінами і доповненнями, внесеними наказами Міністерства фінансів України від 30 листопада 2000 р., від 25 листопада 2002 р. № 989.
Правильність визначення первісної вартості нематеріальних активів перевіряють за кожним напрямом їх надходження з урахуванням П(С)БО 8 «Нематеріальні активи» — придбаних за плату, в результаті обміну на подібний або неподібний об’єкт, безоплатно отриманих, внесених до статутного капіталу підприємства, отриманих внаслідок об’єднання підприємств, окремих об’єктів, сплачених загальною сумою, створених підприємством.
Аудитор має встановити відповідність даних про первісну вартість нематеріальних активів, що наведені у Балансі, дебетовому сальдо рахунку 12 «Нематеріальні активи» у Головній книзі.
При перевірці правильності відображення зносу нематеріальних активів аудитор має керуватися П(С)БО 8 «Нематеріальні активи», яким передбачено нарахування його в бухгалтерському обліку протягом терміну корисного їх використання. Останній установлюється підприємством під час зарахування на Баланс, але не більш як 20 років. Для цілей податкового обліку граничний строк їх амортизації визначено не більш як 10 років безперервної експлуатації. Аудитор повинен з’ясувати дотримання підприємством особливостей щодо відображення окремих витрат. Так, для цілей податкового обліку вартість ліцензій на право здійснення окремих видів підприємницької діяльності відноситься до складу валових витрат, а в бухгалтерському обліку включається до складу нематеріальних активів та підлягає амортизації. У податковому обліку амортизація не нараховується на вартість нематеріальних активів, отриманих безоплатно, тоді як у бухгалтерському обліку всі види нематеріальних активів незалежно від способу їх одержання підлягають амортизації.
За статтею «Знос» аудитор має встановити відповідність даних Балансу кредитовому сальдо субрахунку 133 «Знос нематеріальних активів» у Головній книзі. Залишкова вартість має дорівнювати різниці між первісною вартістю та сумою зносу нематеріального активу.
За статтею «Незавершене будівництво» аудитор встановлює правильність відображення вартості незавершених капітальних інвестицій у будівництво, створення, виготовлення, реконструкцію, модернізацію, придбання необоротних активів (включаючи необоротні матеріальні активи, призначені для заміни діючих, і устаткування для монтажу), що здійснюються підприємством, а також авансових платежів для фінансування капітального будівництва.
Завданням аудитора є встановлення відповідності даних статті Балансу дебетовому сальдо рахунку 15 «Капітальні інвестиції» Головної книги.
Аналогічно нематеріальним активам здійснюють перевірку основних засобів за такими напрямами: правильність віднесення до основних засобів активів, визначення їх первісної, залишкової вартості та зносу, відповідності даних Балансу і Головної книги.
Відповідно до П(С)БО 7 «Основні засоби» до складу основних засобів відносять матеріальні активи, які утримуються підприємством з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких перевищує рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік).
Правильність визначення первісної вартості основних засобів перевіряють відповідно до П(С)БО 7 «Основні засоби» за такими напрямами: придбані за плату, безоплатно отримані, внесені до статутного капіталу підприємства, переведені до основних засобів із складу оборотних активів, отримані в результаті обміну на подібний або неподібний об’єкт.
Аудитор має встановити відповідність даних про первісну вартість основних засобів, наведених у Балансі, дебетовому сальдо рахунків 10 «Основні засоби» та 11 «Інші необоротні матеріальні активи» у Головній книзі.
При перевірці відображеного у Балансі зносу основних засобів аудитор повинен з’ясувати правильність об’єкта амортизації. Об’єктом амортизації є вартість основних засобів (крім вартості землі та незавершених капітальних інвестицій). Аудитор має з’ясувати правильність встановленого на підприємстві строку їх корисного використання стосовно кожного об’єкта основних засобів, метод нарахування амортизації, що застосовується, періодичність перегляду методів нарахування амортизації та вагомі для цього підстави, дотримання строку нарахування амортизації (починається з місяця, наступного за місяцем, у якому об’єкт основних засобів став придатним для корисного використання, і припиняється починаючи з місяця, наступного за місяцем вибуття об’єкта), арифметичного підрахунку нарахованої амортизації.
Перевірка правильності відображених у Балансі довгострокових фінансових інвестицій зводиться до встановлення правильності визначення фінансових інвестицій та їх оцінки, дотримання класифікації довгострокових інвестицій, які обліковують за методом участі в капіталі інших підприємств, та інших довгострокових фінансових інвестицій, оцінки фінансових інвестицій на дату Балансу.
Аудитор має встановити відповідають наведених у Балансі суми фінансових інвестицій, строк погашення яких перевищує один рік, дебетовому сальдо рахунку 14 «Довгострокові фінансові інвестиції» у Головній книзі.
При визначенні правильності визначення довгострокової дебіторської заборгованості аудитору слід пам’ятати, що відповідно до П(С)БО 2 «Баланс» довгостроковою дебіторською заборгованістю вважають заборгованість фізичних та юридичних осіб, яка не виникає в ході нормального операційного циклу та буде погашена після 12 місяців з дати складання Балансу, а заборгованість орендарів за майно у фінансовій оренді, вартість векселів, отриманих у забезпечення довгострокової дебіторської заборгованості, дебіторська заборгованість працівників за виданими довгостроковими позиками.
Аудитор має встановити відповідність суми довгострокової дебіторської заборгованості, відображеної у Балансі, дебетовому сальдо рахунку 16 «Довгострокова дебіторська заборгованість» Головної книги.
Правильність віднесення сум до відстрочених податкових активів і відображення розрахунку суми податку на прибуток перевіряють за бухгалтерським та податковим обліком. Особливу увагу аудитор повинен звернути на правильність відображення суми відстрочених податкових зобов’язань, яка підлягає відшкодуванню у наступних періодах внаслідок різниці між податковою базою розрахунку за бухгалтерським і податковим обліком.
Аудитор має встановити, що податкові зобов’язання відображені у фінансовій звітності відповідно до ставки податку на прибуток (податкового обліку), тому цей податок, розрахований у бухгалтерському обліку, відрізнятиметься від податку на прибуток, обчисленого за податковим обліком.
Особливу увагу аудитор повинен звернути на правильність розрахунку податку за податковим і бухгалтерським обліком, оскільки залежно від того, як відрізняється сума податку на прибуток у бухгалтерському обліку від суми податку за податковим законодавством, буде відображуватися в активі або в пасиві Балансу стаття «Відстрочені податкові активи». Якщо прибуток, розрахований за податковим обліком, більший від суми прибутку за бухгалтерським обліком, то стаття «Відстрочені податкові активи» відображується в активі Балансу.
За статтею «Інші необоротні активи» аудитор перевіряє правильність їх відображення як таких, що не були включені до попередніх статей «Необоротних активів», крім гудвілу і гудвілу негативного, яку виникають при придбанні. Завданням аудитора є встановлення відповідальності даних Балансу за статтею «Інші необоротні активи» дебетовому сальдо рахунків 18 «Інші необоротні активи» і 19 «Гудвіл при придбанні» у Головній книзі.
При перевірці Оборотних активів аудитор з’ясовує правильність відображення запасів у Балансі за групами: «Виробничі запаси», «Тварини на вирощуванні та відгодівлі», «Незавершене виробництво», «Готова продукція».
Аудитор повинен встановити правильність віднесення активів до оборотних та їх оцінки.
Правильність віднесення активів до цієї статті перевіряють відповідно до П(С)БО 9 «Запаси», затвердженого наказом Мінфіну України від 20 жовтня 1999 р. № 246 із змінами і доповненнями, внесеними наказами Міністерства фінансів України від 14 червня 2000 р. № 131, від 30 листопада 2000 р. № 304, від 25 листопада 2002 р. № 989.
При перевірці правильності оцінки запасів аудитор має переконатись, що вона здійснена за найменшою з двох величин: собівартістю (первісною вартістю) або чистою вартістю реалізації, а також в їх обґрунтованості.
При перевірці виробничих запасів аудитор з’ясовує правильність віднесення активів до складу виробничих запасів, їх оцінки та відповідності даних Балансу сальдо на рахунках Головної книги.
Аудитор повинен встановити відповідність даних Балансу за статтею «Виробничі запаси» дебетовому сальдо на рахунках 20 «Виробничі запаси», 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети» та 25 «Напівфабрикати» у Головній книзі
При перевірці достовірності відображення у Балансі тварин на вирощуванні та відгодівлі з’ясовують правильність відображення у цій статті вартості дорослих тварин на відгодівлі та в нагулі, птиці, звірів, кролів, дорослих тварин, вибракованих з основного стада для реалізації та молодняку.
Аудитор повинен встановити відповідність даних Балансу за статтею «Тварини на вирощуванні та відгодівлі» дебетовому сальдо на рахунку 21 «Тварини на вирощуванні та відгодівлі» у Головній книзі.
Перевіряючи правильність відображення у Балансі незавершеного виробництва, аудитор повинен з’ясувати, що в цій статті відображені витрати на незавершене виробництво та незавершені роботи (послуги), а також вартість напівфабрикатів власного виробництва і валова заборгованість замовників за будівельними контрактами.
Аудитор встановлює відповідність даних Балансу за статтею «Незавершене виробництво» дебетовому сальдо на рахунках 23 «Виробництво» та 25 «Напівфабрикат» у Головній книзі.
При перевірці правильності відображення у Балансі готової продукції з’ясовують, чи відображуються у цій статті запаси виробів на складі, обробку яких завершено та які пройшли випробування, приймання, укомплектовані відповідно до умов договорів із замовниками та відповідають технічним умовам і стандартам.
Завданням аудитора є встановлення відповідності відображеної вартості готової продукції у Балансі дебетовому сальдо в Головній книзі за рахунками 26 «Готова продукція» і 27 «Продукція сільськогосподарського виробництва».
При перевірці правильності відображення у Балансі товарів аудитор має встановити, що в цій статті відображено вартість товарів, придбаних підприємствами з метою продажу без сум торгових націнок.
Аудитор повинен встановити відповідність даних про вартість товарів у Балансі даним суми згорнутого дебетового сальдо у Головній книзі за всіма субрахунками рахунку 28 «Товари».
При перевірці правильності відображення у Балансі векселів одержаних завертають увагу на те, чи відображується в цій статті заборгованість покупців, замовників та інших дебіторів за відвантажену продукцію (товари), інші активи, виконані роботи та надані послуги, яка забезпечена векселями. Така заборгованість має бути відображена за фактичною вартістю і забезпечена векселями з терміном погашення до одного року. Аудитору необхідно знати, що в цій статті слід відображувати як векселі, отримані безпосередньо від векселедавця, так і векселі, отримані за індосаментом. Відображення отриманих векселів проводиться за фактичною сумою заборгованості, в забезпечення якої такі векселі отримано, незалежно від номінальної вартості векселя.
Аудитор має встановити відповідність суми одержаних векселів, відображених у Балансі, дебетовому сальдо у Головній книзі рахунку 34 «Короткострокові векселі одержані».
При перевірці достовірності відображення у Балансі дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги аудитор з’ясовує відображення у цій статті заборгованості покупців або замовників за надані їм продукцію, товари, роботи або послуги (крім заборгованості, забезпеченої векселями). У підсумок Балансу має включатися чиста реалізаційна вартість, яка визначається вирахуванням з дебіторської заборгованості резерву сумнівних боргів.
Крім того, аудит дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги передбачає перевірку правильності відображення первісної вартості, резерву сумнівних боргів, чистої реалізаційної вартості.
При перевірці правильності визначення первісної вартості з’ясовують достовірність відображення фактичної суми дебіторської заборгованості відповідно до П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість». Відповідно до П(С)БО 10 за первісною вартістю оцінюється поточна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, послуги, яка визнається активом, якщо існує ймовірність отримання підприємством майбутніх економічних вигод та може бути достовірно визначена її сума.
Аудитор має встановити відповідність даних Балансу за статтею «Первісна вартість» дебетовому сальдо на рахунку 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками» у Головній книзі.
Перевірка достовірності відображеного резерву сумнівних боргів зводиться до з’ясування методу, що використовується для його та правильності їх розрахунку. Згідно з П(С)БО 10 величина резерву сумнівних боргів для визначення чистої реалізаційної вартості обчислюється на дату складання Балансу. Величина сумнівних боргів визначається виходячи з платоспроможності окремих дебіторів, питомої ваги безнадійних боргів у чистому доході від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг на умовах наступної оплати або на основі класифікації дебіторської заборгованості.
При перевірці чистої реалізаційної вартості аудитор з’ясовує правильність відображення різниці між первісною вартістю дебіторської заборгованості та сумою резерву сумнівних боргів.
Перевірка дебіторської заборгованості за розрахунками включає з’ясування правильності її відображення у Балансі за напрямами: з бюджетом, за виданими авансами, з нарахованих доходів, із внутрішніх розрахунків.
За розрахунками з бюджетом необхідно відображати дебіторську заборгованість фінансових і податкових органів, а також переплату з податків, зборів та інших платежів до бюджету. Аудитор повинен встановити відповідність даних Балансу за статтею «Дебіторська заборгованість за розрахунками з бюджетом» дебетовому сальдо рахунку 64 «Розрахунки за податками й платежами» у Головній книзі.
За статтею «Дебіторська заборгованість за виданими авансами» аудитор з’ясовує правильність відображення суми авансів, наданих іншим підприємствам у рахунок майбутніх платежів. Аудитор встановлює відповідність даних дебіторської заборгованості за виданими авансами, відображених у Балансі, дебетовому сальдо на субрахунку 371 «Розрахунки за виданими авансами» у Головній книзі.
За статтею «Дебіторська заборгованість з нарахованих доходів» потрібно з’ясувати правильність показаної суми нарахованих дивідендів, відсотків, роялті, що підлягають надходженню. Аудитор повинен встановити, що дебіторська заборгованість з нарахованих доходів, відображена у Балансі, відповідає дебетовому сальдо на субрахунку 373 «Розрахунки за нарахованими доходами» у Головній книзі.
У рядку «Дебіторська заборгованість із внутрішніх розрахунків» має бути відображена заборгованість із внутрішньовідомчих та внутрішньогосподарських розрахунків та дебіторська заборгованість пов’язаних сторін. Аудитор повинен встановити відповідність відображеної суми у Балансі дебетовому сальдо на субрахунках 682 «Внутрішні розрахунки» і 683 «Внутрішньогосподарські розрахунки» у Головній книзі
За статтею «Інша поточна дебіторська заборгованість» аудитор з’ясовує, що відображена заборгованість дебіторів, яка не може бути включена до інших статей дебіторської заборгованості та відображується в складі оборотних активів. Ці дані Балансу мають відповідати дебетовому сальдо субрахунків 372 «Розрахунки з підзвітними особами», 374 «Розрахунки за претензіями», 375 «Розрахунки за відшкодуванням заподіяних збитків», 376 «Розрахунки за позиками членам кредитних спілок», 377 «Розрахунки з іншими дебіторами».
При перевірці «Поточних фінансових інвестицій» аудитор встановлює правильність відображення в Балансі інвестицій, отриманих на строк, що не перевищує одного року, які можуть бути вільно реалізовані в будь-який момент (крім інвестицій, які є еквівалентами грошових коштів). Аудитор з’ясовує правильність складу поточних фінансових інвестицій, їх оцінки, відповідність даних Балансу залишку на рахунках у Головній книзі, а також встановлює відповідність даним Балансу за статтею «Поточні фінансові інвестиції» дебетовому сальдо на субрахунку 352 «Інші поточні фінансові інвестиції» у Головній книзі.
При перевірці правильності відображення у Балансі грошових коштів та їх еквівалентів аудитор з’ясовує спочатку правильність віднесення до них активів, а також відповідність даних Балансу сальдо на рахунках у Головній книзі.
Аудитор має переконатись, що в цих рядках відображуються кошти у касі, на поточних та інших рахунках у банках, які можуть бути використані для поточних операцій, а також еквіваленти грошових коштів. Завдання аудитора — встановити, що кошти, які неможливо використати для операцій протягом одного року починаючи з дати складання Балансу або протягом операційного циклу внаслідок обмежень, вилучено зі складу оборотних активів і відображено як необоротні активи.
Аудитор має встановити відповідність даних Балансу за статтями «Грошові кошти та їх еквіваленти у національній валюті» та «Грошові кошти та їх еквіваленти в іноземній валюті» дебетовому сальдо на рахунках 30 «Каса», 31 «Рахунки в банках», 33 «Інші кошти» та субрахунку 351 «Еквіваленти грошових коштів» у Головній книзі.
При перевірці правильності відображення у Балансі інших оборотних активів аудитор повинен з’ясувати, що в цій статті відображено суми оборотних активів, які не можуть бути віднесені до статей розділу І Балансу «Оборотні активи». Він має встановити відповідність даних про інші оборотні активи у Балансі дебетовому сальдо на всіх рахунках обліку розрахунків, які не були відображені у попередніх рядках.
При перевірці правильності відображення у Балансі витрат майбутніх періодів аудитор повинен з’ясувати, що в цій статті відображено витрати, які мали місце протягом поточного або попередніх звітних періодів, але відносяться до наступних звітних періодів (періодичні та довідкові видання, торговий патент, сезонні витрати, попередня оплата за комунальні послуги, оренда), а також встановити відповідність даних Балансу за статтею «Витрати майбутніх періодів» дебетовому сальдо на рахунку 39 «Витрати майбутніх періодів» у Головній книзі.
Після перевірки відповідності статей активу бухгалтерського Балансу аудитор перевіряє правильність відображенням залишків на рахунках у пасиві Балансу.
Перевірка правильності відображення даних у розділі I «Власний капітал» стосується статутного, пайового, додатково вкладеного та іншого додаткового капіталів.
При перевірці даних, відображених у статті статутний капітал, аудитор має підтвердити правильність зафіксованої в установчих документах загальної вартості активів, які є внеском власників (учасників) до цього капіталу підприємства. Аудитор має пам’ятати, що підприємства, для яких не передбачена фіксована сума статутного капіталу, відображують у цій статті суму фактичного внеску власників до статутного капіталу підприємства. Дані про вартість статутного капіталу, відображені у Балансі, повинні відповідати кредитовому сальдо на рахунку 40 «Статутний капітал» у Головній книзі та розміру статутного капіталу, зафіксованому в установчих документах підприємства.
Перевірка пайового капіталу передбачає, що в цій статті відображено суму пайових внесків кредитних спілок, споживчих товариств, колективних сільськогосподарських підприємств, житлово-будівельних кооперативів, у яких статутний фонд формується за їх рахунок у розмірі, передбаченому установчими документами. Вартість пайового капіталу, відображена у Балансі, повинна відповідати даним кредитового сальдо рахунку 41 «Пайовий капітал» у Головній книзі.
Перевірка додаткового вкладеного капіталу полягає в з’ясуванні правильності відображення в цій статті акціонерними товариствами суми емісійного доходу, отриманого в результаті реалізації власних акцій. Щодо інших підприємств, то вони повинні відображувати в цій статті суму капіталу, який внесено засновниками понад статутний капітал. Аудитор має встановити відповідність даних про додатково вкладений капітал, відображених у Балансі, кредитовому сальдо субрахунків 421 «Емісійний дохід» і 422 «Інший вкладений капітал» у Головній книзі.
При перевірці правильності відображення у Балансі іншого додаткового капіталу аудитор з’ясовує, що в цій статті відображено суму дооцінки необоротних активів, вартість необоротних активів, безоплатно отриманих підприємством від інших юридичних або фізичних осіб, та інші види додаткового капіталу, крім додатково вкладеного капіталу, отриманого як емісійний дохід у результаті реалізації власних акцій, правильність віднесення активів до кожного виду іншого додаткового капіталу.
Перевірка резервного капіталу зводиться до з’ясування відображення в цій статті суми резервів, створених відповідно до чинного законодавства або установчих документів за рахунок нерозподіленого прибутку підприємства. Аудитор має врахувати особливості формування резервного капіталу залежно від організаційно-правової форми підприємства. Так, для акціонерних товариств резервний (страховий) фонд створюється за рахунок прибутку в розмірі, передбаченому установчими документами, але не менш як 25 відсотків статутного фонду, розмір щорічних відрахувань не може бути меншим від 5 відсотків його загальної вартості. Завданням аудитора є встановлення відповідності вартості резервного капіталу, відображеного у Балансі, кредитовому сальдо на рахунку 43 «Резервний капітал» у Головній книзі.
Правильність відображення у Балансі нерозподіленого прибутку (непокритого збитку) аудитор перевіряє згідно з П(С)БО 2 «Баланс». У цій статті відображується або сума прибутку, або сума непокритого збитку. Аудитор має встановити правильність визначення згорнутого сальдо, тобто прибутку (збитку), який залишається у підприємства після сплати всіх податків, виплати дивідендів та відрахувань до резервного фонду. Відповідно до вимог національних стандарті аудиту у складі нерозподіленого прибутку (збитку) слід відображувати також результати господарських операцій (залишки на рахунках бухгалтерського обліку). Нерозподілений прибуток (збиток) визначається з урахуванням результатів роботи підприємства за минулі періоди, звітний період, а також з урахуванням прибутку, використаного в звітному періоді. При проведенні аудиту з’ясовують правильність відображення операцій на рахунках бухгалтерського обліку в зв’язку з реформацією бухгалтерського Балансу.
Перевірка неоплаченого капіталу передбачає встановлення відповідності суми, відображеної у Балансі, реальній заборгованості власників (учасників) по внесках до статутного капіталу, тобто відповідність суми неоплаченого капіталу, відображеної в Балансі, кредитовому сальдо на рахунку 46 «Неоплачений капітал» у Головній книзі.
Перевірка вилученого капіталу полягає у встановленні правильності відображення господарськими товариствами фактичної собівартості акцій власної емісії або часток, викуплених товариством у його учасників. Аудитор повинен встановити відповідність суми вилученого капіталу, відображеної у Балансі, кредитовому сальдо на рахунку 45 «Вилучений капітал» у Головній книзі.
Правильність відображення у Балансі даних щодо забезпечення наступних витрат і платежів аудитор з’ясовує за такими статтями: забезпечення виплат персоналу, іншого забезпечення та цільового фінансування.
Аудитор має встановити, що в складі забезпечень наступних витрат і платежів відображаються нараховані у звітному періоді майбутні витрати та платежі, величина яких на дату складання балансу може бути визначена тільки шляхом попередніх (прогнозних) оцінок, а також залишки коштів цільового фінансування і цільових надходжень, які отримані з бюджету, та інших джерел.
Аудитор з’ясовує віднесення до статті забезпечення виплат персоналу, витрат на оплату майбутніх відпусток, обов’язкових відрахувань (зборів) для забезпечення виплат на оплату відпусток та зборів на обов’язкове державне пенсійне та соціальне страхування, обов’язкове соціальне страхування на випадок безробіття, а також встановлює відповідність суми забезпечення виплат персоналу, відображеної у Балансі, кредитовому сальдо на субрахунках 471 «Забезпечення виплат відпусток» та 472 «Додаткове пенсійне забезпечення» у Головній книзі.
За статтею «Інші забезпечення» аудитор з’ясовує відображення нарахованих у звітному періоді майбутніх витрат та платежів (витрати на оплату гарантійних зобов’язань), величина яких на дату складання Балансу може бути визначена тільки шляхом попередніх (прогнозних) оцінок. У цій статті мають бути відображені й інші наступні витрати, крім витрат на оплату чергових відпусток та додаткове пенсійне забезпечення.
Аудитор повинен встановити, що сума інших забезпечень, відображена у Балансі, відповідає кредитовому сальдо субрахунків 473 «Забезпечення гарантійних зобов’язань» та 474 «Забезпечення інших витрат і платежів» у Головній книзі.
Перевірка цільового фінансування полягає у визначенні правильності відображення коштів цільового фінансування і цільових надходжень, отриманих як з бюджету, так і з інших джерел — у вигляді субсидій, асигнувань з бюджету, державних цільових фондів і цільових внесків фізичних та юридичних осіб.
Аудитор повинен встановити відповідність суми коштів цільового фінансування і цільових надходжень, відображених у Балансі, кредитовому сальдо на рахунку 48 «Цільове фінансування і цільові надходження» у Головній книзі.
При перевірці «Довгострокових зобов’язань» — аудитор з’ясовує правильність віднесення зобов’язань до довгострокових та їх відображення у Балансі. Згідно з П(С)БО 2 «Баланс» під довгостроковими зобов’язаннями слід розуміти всі зобов’язання, які не є поточними зобов’язаннями.
Довгострокові зобов’язання знаходять відображення у бухгалтерському обліку за умови, що їх оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок їх погашення.
Перевірка правильності відображення у Балансі довгострокових зобов’язань включені довгострокові кредити банків, довгострокові фінансові зобов’язання, відстрочені податкові зобов’язання, інші довгострокові зобов’язання.
За статтею «Довгострокові кредити банків» відображують заборгованість по отриманих кредитах за винятком тієї частини заборгованості, що буде погашена в поточному році після складання Балансу та відображується в складі короткострокових зобов’язань.
За статтею «Довгострокові фінансові зобов’язання» відображується сума довгострокової заборгованості підприємства відносно зобов’язання щодо залучення позикових коштів (крім кредитів банків), на які нараховуються відсотки. Крім того, до складу цієї статті відносяться аналогічні пролонговані позики, надані небанківськими фінансовими установами, за якими нараховуються відсотки. До цієї статті не відноситься частина довгострокової позики, що підлягає сплаті в найближчі 12 календарних місяців.
Аудитор повинен встановити, що сума довгострокових фінансових зобов’язань, відображена в Балансі, відповідає кредитовому сальдо субрахунків 505 «Інші довгострокові позики в національній валюті» і 506 «Інші довгострокові позики в іноземній валюті» у Головній книзі.
За статтею «Відстрочені податкові зобов’язання» аудитор з’ясовує правильність відображення у Балансі суми податку на прибуток, що підлягає сплаті в майбутньому періоді внаслідок тимчасової різниці між обліковою та податковою базами оцінки. (Докладніше про відстрочені податкові активи і зобов’язання йдеться вище.)
Аудитор повинен пам’ятати, що в разі, коли податок на прибуток, призначений для цілей податкового обліку, більший порівняно з «бухгалтерським» податком на прибуток, виникають податкові активи. Водночас відстрочені податкові зобов’язання виникають у разі, якщо податок на прибуток, визначений для цілей оподаткування, менший від податку на прибуток порівняно з «бухгалтерським» податком. Аудитор має встановити, що сума відстрочених податкових зобов’язань, відображена в Балансі, відповідає кредитовому сальдо рахунку 54 «Відстрочені податкові зобов’язання» у Головній книзі.
За статтею «Інші довгострокові зобов’язання» аудитор з’ясовує правильність відображення у Балансі суми довгострокових зобов’язань, що не можуть бути включені до інших статей розділу «Довгострокові зобов’язання». Розрахунки за довгостроковими векселями виданими ведуться з постачальниками, підрядниками та іншими кредиторами за матеріальні цінності, виконані роботи, отримані послуги та за інші операції, заборгованість по яких забезпечена виданими векселями та не є поточним зобов’язанням.
За довгостроковими зобов’язаннями за облігаціями (зобов’язання за облігаціями, премія за випущені облігації, дисконт за випущеними облігаціями) здійснюються розрахунки з іншими особами за випущеними та сплаченими власними облігаціями строком погашення більш як 12 місяців з дати складання Балансу.
Розрахунки за довгостроковими зобов’язаннями з оренди здійснюються з орендодавцями за необоротні активи, передані на умовах довгострокової оренди.
Розрахунки за іншими довгостроковими зобов’язаннями ведуться з іншими кредиторами та за інші операції, заборгованість по яких не є поточним зобов’язанням, зокрема відповідно до законодавства відстрочена заборгованість з податків, зборів (обов’язкових платежів), фінансова допомога на зворотній основі тощо.
Аудитор має встановити відповідність суми інших довгострокових зобов’язань, відображених у Балансі, кредитовому сальдо рахунків 51 «Довгострокові векселі видані», 52 «Довгострокові зобов’язання за облігаціями», 53 «Довгострокові зобов’язання з оренди», 55 «Інші довгострокові зобов’язання» у Головній книзі.
При перевірці розділу IV Балансу «Поточні зобов’язання» аудитор має пам’ятати, що відповідно до П(C)БО 2 «Баланс» під поточними (короткостроковими) зобов’язаннями слід розуміти зобов’язання, що будуть погашені протягом операційного циклу або повинні бути погашені протягом 12 місяців з дати складання Балансу. До них відносять короткострокові кредити банків, поточну заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями, векселі видані, поточні зобов’язання за розрахунками, поточні зобов’язання за розрахунками з одержаних авансів, поточні зобов’язання за розрахунками з бюджетом, поточні зобов’язання за розрахунками з позабюджетних платежів, поточні зобов’язання за розрахунками зі страхування, поточні зобов’язання з оплати праці, поточні зобов’язання за розрахунками з учасниками, поточні зобов’язання із внутрішніх розрахунків, інші поточні зобов’язання.
За статтею «Короткострокові кредити банків» аудитор має встановити, що сума короткострокових кредитів банків, відображена у Балансі, відповідає даним кредитового сальдо рахунку 60 «Короткострокові позики» у Головній книзі.
За статтею «Поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями» аудитор повинен встановити, що сума поточної заборгованості за довгостроковими зобов’язаннями, відображена у Балансі, відповідає кредитовому сальдо рахунку 61 «Поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями» у Головній книзі.
За статтею «Векселі видані» аудитор має з’ясувати достовірність відображеної суми заборгованості за виданими векселями в забезпечення поставок (робіт, послуг) від постачальників, підрядників та інших кредиторів, строк погашення якої не перевищує 12 календарних місяців, та відповідність суми виданих векселів, відображеної у Балансі, кредитовому сальдо рахунку 62 «Короткострокові векселі видані», відображеному у Головній книзі.
При перевірці кредиторської заборгованості за товари, роботи, послуги, аудитор повинен зафіксувати, що в цій статті відображено суму заборгованості постачальникам і підрядникам за отримані матеріальні цін