Методи управління (2003)

Під методами праці в літературі найчастіше розуміють методи організації праці. Це, природно, не одне й те саме і вимагає семантичного дослідження.

У більшості словників під працею розуміють доцільну діяльність людини, спрямовану на створення за допомогою знарядь виробництва матеріальних і духовних цінностей, необхідних для життя людей. Праця має подвійну природу, бо виступає засобом обміну між людиною і природою, а також засобом спілкування між людьми в процесі виробництва.

Для виділення і характеристики методів вирішальне значення мають два аспекти праці: техніко-організаційний і соціально-економічний.

Техніко-організаційний зміст праці виявляється в кількісної та якісної визначеності трудових функцій, обумовлених технологією, технікою, організацією виробництва, предметом праці і майстерністю працівника.

Соціально-економічний зміст праці виражається у зв'язках і відносинах між працею однієї людини і працею всієї організації.

Двоїстий характер праці персоналу управління відповідає виділення методів управління і методів праці. Методи праці реалізують енергетичні витрати людини на виконання трудових функцій.

Виконана раніше класифікація методів праці відповідає виділенню інтелектуальної і фізичної праці в доцільної діяльності персоналу управління. Праця, в якому зусилля людини зосереджені на виконавських функціях, в основному, скелетної мускулатури, називається фізичним. Розумова праця - це праця, в якій на передньому плані знаходяться розумові операції та обслуговують їх психічні процеси. У ньому раніше ми виділили працю на основі набутих знань, розумових навичок і праця на основі евристичної, творчої діяльності мозку.

Відповідно до виконаної класифікації методів праці охарактеризуємо найбільш використовувані персоналом управління методи творчої праці, методи творчої та фізичної праці з виконавчими функціями, методи вирішення функціональних завдань, розроблені в різних сферах людської діяльності.