Операційний менеджмент (2000)

Економія сировини, матеріалів і палива - важливий фактор підвищення ефективності підприємства, збільшення масштабів виробництва за даних фінансових витратах на одиницю матеріальних ресурсів.

Основні напрямки економії матеріальних ресурсів на підприємстві (на прикладі машинобудівного підприємства): зниження маси машин і виробів; зменшення виробничих втрат і відходів; правильний (технологічний) вибір і підготовка сировини і матеріалів до виробничого споживання; впровадження нової техніки і передових прогресивних технологічних процесів; підвищення культури виробництва та ліквідація браку; підвищення рівня використання високоефективного обладнання та інтенсифікація виробничих процесів; поліпшення організації виробництва і розвиток спеціалізації; утилізація відходів виробництва та комплексне використання сировини; заміна дорогих і одержуваних з експорту матеріалів менш дорогими і вітчизняного виробництва, широке застосування пластмас і полімерів замість кольорових металів і т. п.; повторне використання матеріалів та виробів; забезпечення відповідних умов зберігання і транспортування сировини, матеріалів, палива, виробів; зниження наднормативних запасів сировини і матеріалів, запобігання утворення неліквідів. Найважливішим показником економії матеріальних ресурсів є зниження матеріалоємності продукції, яке характеризується часткою матеріальних витрат у собівартості одиниці продукції.

Як правило, в результаті підвищення рівня конструкторських розробок підприємства освоюють випуск більш досконалих виробів, які мають малі габарити і масу при одночасному збереженні або поліпшення технічних характеристик. Значним резервом економії матеріальних ресурсів є якість що поставляються сировини, матеріалів, напівфабрикатів та ін Воно має задовольняти що пред'являються до них вимогам, зазначеним у договорі поставок. Застосовувані на практиці методи щодо забезпечення якості прийнятих товарів можуть бути класифіковані.

1. Методи приймання партій поставок: а) суцільний контроль; б) вибіркові методи контролю: приймальний вибірковий контроль партій поставок за кількісними ознаками; безперервний вибірковий контроль за якісними ознаками; приймальний вибірковий контроль за якісними ознаками з пропуском партій; приймальний вибірковий контроль за якісними ознаками; • ревізійний вибірковий контроль.

2. Методи приймального контролю: апробація встановленої постачальником системи методів і операцій із забезпечення якості; апробація застосовуваної постачальником методики контролю якості закуплених товарів; облік та визначення поліпшення показників якості товарів даного постачальника; порівняльна оцінка якості товарів різних постачальників. Контроль якості товарів, що поставляються і термінів виконання замовлень здійснюється службою складського господарства підприємства-одержувача.