Операційний менеджмент (2000)

Способи постачання

На підприємствах застосовуються два способи постачання виробництва:

• пасивний - одержання цехами матеріалів зі складу у міру потреби;

• активний - централізована доставка матеріалів зі складів у цехи.

Перший спосіб застосовується на підприємствах з індивідуальним і дрібносерійним виробництвом, а також на підприємствах з часто змінюється виробничою програмою, тобто там, де важко заздалегідь визначити, який саме матеріал і коли буде потрібно цеху. Такий характер організації виробництва суттєвий підприємствам сфери послуг. Крім того, він застосовується на всіх підприємствах для забезпечення ремонтно-експлуатаційних потреб. Видача матеріалів оформляється або за разовими вимогам, або по лімітної карти.

До недоліків цього способу належать відпуск матеріалів зі складу в невеликих кількостях, що не дає можливості ефективно використовувати складські механізми і збільшувати продуктивність праці складських працівників, а також доставка невеликих кількостей матеріалів зі складу в цехи (силами і засобами самих споживачів), за якої робоча сила і транспортні засоби використовуються нераціонально, збільшуючи собівартість доставки матеріалів.

Другий спосіб застосовується на підприємствах зі стабільною програмою, поточно-масовим і крупносерійним виробництвом. По цьому способі складами завчасно готуються матеріали для відправлення в цех, отже, краще завантажується внутрішньозаводської транспорт. Крім того, склад, виконуючи графік подачі матеріалів, примушує цех до своєчасної приймання матеріалів і таким чином сприяє ритмічному ходу виробництва. Графік подачі матеріалів складається цехом і передається ВМТП не пізніше 20-го числа кожного місяця. На підставі графіка заповнюється план-карта.

При такій системі постачання цехів у розпорядження транспортно-диспетчерської групи відділу постачання або складського господарства щоденно надається певна кількість автомобілів та інших транспортних засобів, які обслуговуються постійними робітниками - вантажниками і експедиторами відділу постачання, що здійснюють завантаження і доставку матеріалів цехах.

Різновиди лімітних документів Ліміт - це строго обмежена кількість матеріальних цінностей, що підлягають відпуску цехах за певний період часу. Після закінчення терміну дії лімітної документа видача матеріалів припиняється, навіть якщо ліміт не вибраний. З дозволу ВМТП

недоодержане кількість може бути додано до ліміту на наступний період. Ліміт оформляється спеціальними документами, які виписуються в трьох примірниках: перший направляється складу, друге - цеху, а третій залишається в ВМТП для контролю. На деяких підприємствах ліміт оформляється планово-виробничим відділом. Ліміт видається на матеріали, багаторазово споживані цехом протягом місяця (кварталу). Цех має право одноразово забрати зі складу все заплановане йому на місяць кількість матеріалів або одержувати їх частинами.

У практиці застосовуються наступні види лімітних документів: лімітна карта (місячна та квартальна); лімітно-забірна відомість (місячна та квартальна) та план-карта (місячна). Єдиної типової форми цих документів не існує. Вони різні і залежать від характеру і стабільності виробництва, системи постачання цехів і методу розрахунку потреби. Слід зауважити, що включення додаткових граф в лімітні карти на повернення, заміну та додаткову видачу матеріалів тільки захаращує карту і ускладнює оперативну звітність. Тому недоцільно з-за окремих випадків повернення або заміни матеріалів ускладнювати форму лімітної карти.

Матеріал відпускається зі складу, зазначеного в лімітної карті, за пред'явленням цехом свого примірника лімітної карти. У міру фактичної видачі в карті фіксується відпущений кількість матеріалу. При цьому комірник розписується у примірнику цеху, а представник цеху - в екземплярі складу. Збільшення або зменшення ліміту протягом місяця вноситься в карту. Виправлення підтверджується підписом особи, який вніс зміну. Відпускати матеріали з невеликим відхиленням в порівнянні з кількістю, зазначеною в ліміт, можна без додаткового дозволу, якщо це викликано станом упаковки матеріалу, тарою і т. п. Кожен наднормативний відпустку у виробництво на покриття браку і втрат оформляється відповідним документом і в лімітної карті не фіксується. Видача матеріалів з замінам проводиться збільшенням ліміту на один матеріал і відповідно зменшенням замінюваного профілю.

Лімітні документи здаються в бухгалтерію для обліку руху матеріалів у кінці кожного місяця. Сумарні дані по лімітних карт підраховує бухгалтерія.

Планування постачання цехів

Планування постачання цехів матеріалами включає в себе наступні операції:

визначення потреби кожного цеху в матеріалах на запланований період;

визначення нормативу цехових запасів;

визначення очікуваних залишків матеріалів в цеху на початок планованого періоду;

оформлення ліміту на матеріали.

Існує два способи (подетальної і поіздельний) розрахунку потреби, кожен з яких ведеться методом прямого рахунку, тобто множенням встановленої цеху виробничої програми на існуючі норми витрати.

Подетальної розрахунок (найбільш громіздкий) ведеться за планом запуску деталей у виробництво з урахуванням часу випередження до випуску продукції. Із застосуванням ПК цей спосіб стає пріоритетним завдяки високій точності.

Розрахунок за поіздельним нормам витрати ведеться на підставі затвердженого плану випуску продукції, розміру виробничого циклу і відомості расцеховкі. На практиці відпустку матеріалів у зачепив при цьому способі розрахунку оформляється у вигляді:

комплексного ліміту на певну кількість виробів, які є перехідними до кінця року; оформляється в січні одноразово;

лімітної карти, що видається з місячним випередженням (наприклад, на програму травня при місячному циклі виробництва лімітні карти оформляються в кінці березня і видаються на квітень).