Операційний менеджмент (2000)
5.3 Планування матеріально-технічного постачання (основні положення)
План матеріально-технічного постачання розробляється на певний період - рік, квартал, партію продукції. Він має форму балансу, в якому відображені, з одного боку, потреба в матеріальних ресурсах, а з іншого - джерела забезпечення цієї потреби. План складається на підставі розрахунків потреби в сировині і матеріалах для виконання встановленого плану виробництва.
Потреба розраховують методом прямого рахунку, тобто шляхом множення зведеної норми витрати матеріалу (що встановлена на одиницю продукції) на кількість виробів, намічених до випуску в плановому періоді.
Потреба в матеріалах на ремонтно-експлуатаційні потреби, виготовлення спецоснащення і спецінструменту, дослідно-конструкторські та науково-дослідні роботи та інші цілі розраховують за спеціальними формами, прийнятим на підприємстві.
У спрощеному вигляді форма розрахунку потреби в матеріалах наведена нижче (форма 1). На підставі таких розрахунків розробляють план матеріально-технічного постачання підприємства в укрупненій і специфікований номенклатурі (форма 2). Цей план є вихідним документом для оформлення замовлень на постачання необхідних підприємству матеріально-технічних ресурсів і укладання господарських договорів з підприємствами-постачальниками, територіальними оптово-роздрібними підприємствами торгівлі.
Норми витрати матеріалів, що застосовуються в промисловості, поділяються на зведені й специфіковані. Зведені норми витрат розробляють на кожен виріб або одиницю обсягу робіт за укрупненою номенклатурі матеріалів і використовують для складання розрахунків і заявок. Специфіковані норми розробляють на кожну деталь, виріб і одиницю обсягу робіт в розгорнутій номенклатурі матеріалів і використовують у розрахунку потреби і розробки планів матеріально-технічного постачання підприємства, розрахунку оперативних планів постачання цехів і складання лімітів відпуску матеріалів у виробництві.
Норми витрат матеріальних ресурсів затверджуються дирекцією підприємства, як правило, на один рік.
Найбільш важливим показником використання матеріальних ресурсів є коефіцієнт використання матеріалу:
Чим вищий коефіцієнт використання матеріалів, тобто чим ближче він до одиниці, тим ефективніше використовується матеріал. На підвищення цього коефіцієнта впливають наступні фактори:
поліпшення структури застосовуваних матеріалів, що сприяє скороченню відходів;
застосування вихідного матеріалу, близького за профілем та розмірами до виготовляються з нього деталей і виробів;
впровадження прогресивних технологічних процесів.