Стратегічний кадровий менеджмент (2005)
13.3 Загальні проблеми розвитку
Сьогодні людство стоїть на початку нового етапу свого розвитку, що обумовлює необхідність ясності розуміння наслідків прийнятих стратегічних рішень. Чи готова сучасна теорія здійснити науковий аналіз ситуації, що склалася, пояснити що відбуваються реалії чи ні? І в зв'язку з цим здійснюється пошук фундаментальних законів спільного сталого розвитку складних систем. Вчені намагаються зрозуміти внутрішні тенденції їх розвитку, що розрізняються рівнем культур, економіки, релігійними традиціями. Ці проблеми вивчаються в рамках нового миро-бачення, створюваного міждисциплінарними підходами синергетики або нелінійної динаміки [159].
Після того, як у ХХ ст. було встановлено, що розвиток - нелінійний процес, робляться спроби з'ясувати принципи нелінійного синтезу при об'єднанні систем, що знаходяться на різних стадіях розвитку, виділити спектр шляхів можливого розвитку складних систем, пізнати внутрішні тенденції їх розвитку [159]. Дійсно, в нашому кризовому світі не можна розраховувати тільки на хаотичність ринкового відбору, на старі методи лінійного мислення, прогнози на основі екстраполяції від готівкового. На міжнародних конференціях уже зізнається, що ринковий механізм сам по собі не виводить на прогресивний шлях розвитку, не організує економіку. У реальних умовах необхідно знати можливі варіанти майбутнього. Однак, оскільки воно неоднозначно, використання при виборі варіанту розвитку методу проб і помилок уподібнюється в реальній дійсності методом проб і катастроф. Слід враховувати фактори детермінації еволюційного процесу не тільки з минулого, але і з майбутнього [159]. У сформованій у світі ситуації є кілька шляхів у майбутнє. Отже, важливо перейти в майбутнє, зробивши правильний вибір.
Доведено [158-160], що існують визначають параметри порядку, що описують асимптотики розвитку (цілі, яких прагнуть складні системи). Є підходи, що дозволяють проаналізувати прості асимптотичні цілі розвитку. У складних системах (соціальних, економічних та ін) існує спектр внутрішніх цілей розвитку. Показано, що навіть у неживих системах певного класу що там відбуваються процеси призводять до певних стійким організаціям. Це свідчить про те, що спроби побудови ізольованою соціальної або економічної системи без урахування глобальних факторів, нелінійності її розвитку призведуть до руйнування цієї системи, і розвиток вийде на відносно прості мети. Головним завданням стає визначення цілей для відкритих нелінійних систем, з'ясування напрямки процесів в цiй відкритої нелінійної дисипативної середовищі [159; 160].
Теорією бізнес центр приклад бізнес плану обгрунтовано і практикою підтверджено, що для складних систем майбутнє - завжди не єдино. При цьому стабільно можуть розвиватися не будь-які і не як завгодно організовані системи. Існують правила організації цих складних цілей (структур аттракторів), правила побудови складних структур, їх об'єднання в цілу коеволюціонірующую складну структуру, розвитку всіх простих структур всередині складною. На основі синергетичної методології можна будувати уявлення про спектр шляхів еволюції складних систем і говорити про існування "поля" шляхів розвитку. Шлях починається в точці розгалуження (біфуркаціі.). В даний час людство перебуває в точці біфуркації і, отже, має бути вибір.
Фактори, що ускладнюють цей вибір:
Незнання правил заборони - законів, що обмежують розвиток. Вчені вважають, що будь-який вчинок може суперечити законам розвитку, і результат буде знищений дифузним хаосом [160]. Отже, не можна ризикувати, навіть якщо всі наведені твердження досить переконливі. Варіанти вибору повинні бути перевірені, зіставлені та обговорені, бо невігластво може призвести до краху самої цивілізації.
Незнання законів прискорення еволюції і неврахування дії їх механізмів. Учені встановили: щоб системи не поглинали одне одного і не руйнувалися в процесі коеволюції, необхідно об'єднувати різні структури з урахуванням їх особливостей, ступеня їх зв'язку (наприклад, економічної). Це відноситься не тільки до різних економічних утворень, різних регіонах і країнах, але і до коеволюції між природою і людством, оскільки існують правила коеволюції складних систем [160].
Неврахування існування пульсуючого ритму сходження до єдності в процесі розвитку для всіх складних структур. Це обумовлює необхідність у процесі розвитку часткового повернення в минуле. В іншому випадку складні системи розпадаються в моменти загострення кризових ситуацій.
Практика свідчить про можливість трансформації шляхів розвитку. При цьому встановлено, що нерівномірність розвитку систем може стати потенційною причиною втрати стійкості розвитку і привести до конфліктів. Показано, що людство нині проходить критичну епоху зміни парадигм розвитку, ніколи раніше не переживаємо [160]. Згідно з прогнозами вчених в реальному світі скоріше будуть головувати відцентрові сили, розпад систем управління, а не доцентрові, що організують фактори як тенденції глобального розвитку.