Основи кадрового менеджменту (2004)
Система професійної підготовки та безперервної освіти менеджерів з кадрів
Джерелами формування підрозділів по роботі з кадрами та резерву на посади їхніх керівників є: фахівці з організації праці, підготовки кадрів, соціального розвитку колективів, що пройшли атестацію та рекомендовані на висунення; працівники підприємства, які закінчили вузи без відриву від виробництва і що проявили схильність до організаторської та психолого -педагогічної роботи; випускники економічних, юридичних, соціологічних, педагогічних і психологічних факультетів навчальних закладів.
При соціально-психологічному дослідженні особистості кандидата в менеджери з кадрів доцільно використовувати такі методи:
спостереження, анкетування, біографічний метод, групову оцінку особистості - для вивчення загальних здібностей, морально-психологічних та ділових якостей кандидатів;
інтерв'ювання, бесіди, диференційно-діагностичний опитувальник - для виявлення професійних інтересів та нахилів працівників;
тестування - для вивчення індивідуально-психологічних та особистісних особливостей працівників.
При вивченні здібностей кандидата в резерв організаторів роботи з персоналом застосовують також практичні методи: стажування, дублерство, заміщення відсутнього керівника на час його відрядження, хвороби, відпустки і т. п.
Основними формами підготовки менеджерів з кадрів мають стати навчальні заклади системи вищої та післядипломної освіти. Доцільно також використовувати такі форми кваліфікаційної і загальноосвітньої навчання, як самоосвіта, семінари, короткострокові курси. Примірна модель безперервної професійної освіти менеджера з кадрів наведена на рис. 6.
Таким чином, розглянуті форми навчання складаються в систему безперервної освіти організаторів кадрової роботи та їх резерву, яка містить три основні напрямки:
перепідготовку дипломованих спеціалістів на спеціалізованих відділеннях і факультетах при вищих навчальних закладах за спеціалізацією "Управління персоналом";
постійну кваліфікаційну навчання в галузевих і регіональних системах підвищення кваліфікації фахівців, а також безпосередньо на виробництві за спеціальними програмами.