Основи кадрового менеджменту (2004)
Словник-довідник (5 частина)
Задоволеність працею
Стан збалансованості вимог, що висуваються працівником до змісту, умов і характеру праці, і суб'єктивної оцінки можливостей реалізації цих запитів. У. т. - важливий показник адаптованість працівників на даному підприємстві. Виявлено прямий зв'язок між у. т. і потенційної плинністю кадрів. У. т. досліджується за допомогою методів анкетування та тестування.
Зміцнення трудової дисципліни
Для у. т. д. необхідно виконувати наступні види робіт: 1) аналіз та оцінку стану трудової дисципліни в організації і її структурних підрозділах;
2) облік робочого часу та контроль за його раціональним використанням;
3) планування та організацію заходів, спрямованих на у. т. д.
Університет
Вища навчально-науковий заклад, який об'єднує кілька факультетів, на яких представлена сукупність різних дисциплін, що складають основи наукового знання.
Управління кадровою роботою на виробництві
Управління лінійне, функціональне та лінійно-функціональний
Основні види організації управлінської діяльності в умовах поділу праці. У. л. передбачає що спрямовує і координує вплив на господарський об'єкт лише з боку керівника (дирекції). Переваги у. л. полягають у чіткості, високого ступеня узгодженості та комплексності керівництва, проте чим вище рівень управління, чим складніше і більші взаємозв'язки у виробництві, тим важче керівникові ефективно виконувати свої функції. Виникає потреба поділу не тільки праці, але обов'язків і прав, у зв'язку з чим функціональні підрозділи (планово-економічний відділ, бухгалтерія, відділ кадрів і т. д.) отримують повноваження встановлювати прямі зв'язки з нижчими ланками, тобто виникає функціональний вид управління. Переваги у. ф. - Гнучкість, оперативність, компетентність, однак при цьому кожна функціональний підрозділ ставить "свої" питання на перше місце, що веде до дублювання і неузгодженості вказівок "зверху". У господарській практиці переважає у. Л.-Ф., яке використовує переваги і долає недоліки, властиві окремо у. л. і в. ф.
Управління персоналом
Процес планування, організації, керівництва, мотивації і контролю діяльності працівників, що забезпечує досягнення поставлених цілей. Планування визначає що, як, коли і ким буде виконана; у функцію організації входить створення умов для виконання плану, що включає підбір і розстановку кадрів; функція керівництва полягає в направленому вплив на працівників з метою виконання намічених планів; функція мотивації включає регулювання стимулів до праці ; функція контролю полягає в порівняння фактичних результатів роботи із запланованими.
Управління трудовими переміщеннями
Підбір і розстановка кадрів з метою знаходження оптимального розміщення працівників у структурі виробничого колективу.
Управління людськими ресурсами (в організації)
Діяльність, яка виконується всіма лінійними і функціональними керівниками, а також спеціалізованими структурними підрозділами організації, яка сприяє найбільш ефективному використанню людей (працівників) для досягнення цілей організації і особистих цілей кожного з них. У широкому значенні термін "управління персоналом" застосовується як синонім терміна "у. Ч. р." Сутність концепції людських ресурсів полягає у визнанні економічної доцільності капіталовкладень, пов'язаних із залученням і розвитком робочої сили; люди розглядаються як найбільш цінний ресурс організації. Деякі фахівці вважають, що термін "у. Ч. р." акцентує увагу на стратегічному аспекті вирішення проблеми, а поняття "управління персоналом" більшою мірою характеризує оперативну роботу з кадрами, і в цьому значенні воно є практично синонімом терміну "кадровий менеджмент".
Управлінське консультування
Різновид професійної діяльності з удосконалення управління, центральною ланкою якої є експертна допомога керівникам у вирішенні проблем управління системами (підприємством, містом, регіоном, галуззю і т. д.).
Умови праці
Сукупність факторів виробничого середовища, які впливають в процесі праці на стан працівника (його здоров'я, працездатність, ставлення до праці, розвиток особистості) і результати виробництва. У. т. підрозділяються на санітарно-гігієнічні, фізіологічні, естетичні і можуть бути чутливими до технологічних, організаційних, природних факторів. За наслідками у. т. можуть бути сприятливими і несприятливими для людини.
Навчально-матеріальна база з професійного та економічного навчання робітників
Складається з галузевих і міжгалузевих регіональних навчальних центрів, навчально-курсових комбінатів (пунктів), технічних шкіл, міжгалузевих і галузевих, постійно діючих курсів при підприємствах або професійно-технічних навчальних закладах.
Складається з навчальних закладів (підрозділів), до яких належать вищі навчальні заклади різних форм власності, міжгалузеві та галузеві інститути підвищення кваліфікації та перепідготовки керівних працівників та спеціалістів, а також їх філії, спеціальні факультети з перепідготовки кадрів при вузах, навчальні центри, курси підвищення кваліфікації та ін
Навчально-матеріальна база підприємства (організації)
Включає навчальні приміщення (лабораторії, класи, кабінети), навчальні полігони, цехи, майстерні, ділянки, окремі робочі місця, оснащені необхідним обладнанням, інвентарем, технічними засобами навчання, навчальними та наочними посібниками.
Навчальний полігон підприємства
Створюється на базі підприємства для оперативного розповсюдження досвіду впровадження нової техніки і прогресивної технології, а також навчання робітників, фахівців, студентів вищих і учнів професійно-технічних навчальних закладів. У. п. п. є структурним підрозділом підприємства.
Навчальний центр
Галузеве або міжгалузеве регіональне навчальний заклад, що здійснює підготовку кадрів на договірних взаємовідносинах. У. ц. створюються також при підприємствах, організаціях, які володіють сучасною матеріально-технічною базою та висококваліфікованими фахівцями.
Ф
Фірма
Господарське, промислове чи торгове підприємство, що користується правами юридичної особи; виробниче об'єднання однорідних або суміжних підприємств.
Характер
Сукупність стійких індивідуальних особливостей особистості, що складається і проявляється в діяльності і спілкуванні, обумовлюючи типові для неї способи поведінки. Х. обумовлений суспільним буттям особистості, засвоєнням соціального досвіду, природними особливостями (задатками, темпераментом, особливостями вищої нервової діяльності). Виявляється в системі відносин людини до навколишньої дійсності і виявляє залежність від світогляду особистості, її переконань і моральних принципів, що вказує на вирішальне значення соціального виховання у формуванні х.
Характеристика
Сукупність відомостей, перш за все психологічних, про особливості характеризується працівника і найбільше - про його характер, здібності та професійної кваліфікації. Х. може бути усній і письмовій, докладним і короткою, глибокої та поверхневої, достовірної та недостовірною. У цілому х. являє собою опис, визначення відмінних властивостей даного працівника і є офіційним документом з відкликанням про службової, громадської та іншої діяльності співробітника.
0
Цільове управління
Адміністративно-господарське управління, в якому чітко сформульовані не тільки найближча, а й віддалені цілі; поточні результати постійно порівнюються з поставленими цілями. Ц. у. передбачає максимальну формалізацію процесу управління та довгострокового планування.
Мета кадрової роботи
Формування нової людини, що володіє високою відповідальністю за доручену справу, сучасним економічним мисленням, високою кваліфікацією, розвиненим почуттям власної гідності.
Система установок особистості на соціально-політичні та моральні норми суспільства. Система ц. о. є однією з найбільш стабільних характеристик особистості і має багаторівневу структуру. Ц. о. "програмують" всю діяльність людини на тривалі терміни, визначають генеральну лінію поведінки особистості.
Цех
Основний виробничий підрозділ підприємства, що має чітко визначені функції у виробничому процесі, адміністративно відокремлений за певною ознакою (технологічного, предметного або функціональному). Залежно від ролі у виробничому процесі ц. поділяються на основні, допоміжні та обслуговуючі.
Людина
Істота, що втілює вищий щабель розвитку життя, суб'єкт суспільно-історичної діяльності. Ч. як суб'єкт і продукт трудової діяльності в суспільстві є системою, в якій фізичне і психічне, генетично обумовлене і прижиттєво сформований, природне і соціальне утворюють нерозривної єдності. Ч. є предметом вивчення багатьох наук: антропології, соціології, етнографії, педагогіки, анатомії, фізіології, психології та ін
Людські ресурси
Термін, що характеризує з якісною, змістовної сторони кадровий склад або весь персонал організації, робочу силу чи трудові ресурси галузі, регіону, країни в цілому. Поряд із традиційними ознаками, властивими елементів визначається сукупності - кадрів, персоналу, робочій силі, трудових ресурсів, термін "ч. р." включає здатність до творчості і потенційні можливості всебічного розвитку працівників, загальну культуру і морально-психологічні якості, певний вплив кооперації і самоорганізації (корпоративність, "дух команди", колективні форми організації праці тощо). За змістом поняття "ч. р." тісно пов'язано і співвідноситься з такими поняттями, як "кадровий потенціал", "трудовий потенціал", перевершуючи за обсягом кожне з них, узята окремо. Функції управління розвитком ч. р. реалізуються, зокрема, в програмах розвитку культури та освіти; у вдосконаленні системи професійної підготовки та підвищення кваліфікації; зміні змісту праці, форм його організації та мотивації; раціоналізації форм і методів підбору, оцінки, просування працівників і т. д.
Людський фактор
Компонент продуктивних сил, який утворюється в результаті участі людей в процесі створення матеріальних і духовних цінностей, надання соціально необхідних послуг. Виділяють наступні основні аспекти вивчення ч. ф. та управління ім: індивідуально-психологічний (рівень особистості), соціально-психологічний (рівень колективу), соціально-економічний, юридичний, соціологічний (рівень суспільства і його підструктур).
Риси особистості
Стійкі, що повторюються в різних ситуаціях особливості поведінки індивіда. Найбільш широко досліджені такі ч. л., Як екстраверсія-інтровер-ся, тривожність, ригідність, імпульсивність.
Ш
Шкала оцінок
Методичний прийом, що дозволяє розподілити сукупність досліджуваних об'єктів за ступенем вираженості спільного для них властивості. Такий розподіл грунтується на суб'єктивних оцінках даного властивості, усереднених по групі експертів (наприклад, при оцінці атестуються, працівників).
Школи резерву керівників
Важливе ланка в підготовці майбутніх управлінців на рівні підприємства, організації, регіону. Зарахування до них проводиться наказом керівника, а очолюють їх, як правило, заступники керівників з кадрів. Методичне керівництво ш. р. р. здійснюють інститути підвищення кваліфікації, навчально-курсові комбінати та служби з підготовки кадрів.
Штат
Постійний склад співробітників будь-якої установи, організації.
Штатно-посадова книга
Основний робочий документ відділу кадрів, який відображає стан укомплектованості апарату підприємства (організації) та їх підрозділів необхідними працівниками. Ш.-д. к. складається на основі штатного розкладу за такою формою: номер по порядку; найменування підрозділів і посад; посадовий оклад (ставка); категорія персоналу; прізвище, ім'я, по батькові, рік народження; освіта і спеціальність; дата і номер наказу про зарахування на посаду .
Штатний розклад
Нормативний перелік підрозділів і посад установи (організації) із зазначенням загальної чисельності адміністративно-управлінського персоналу і окладів по кожній посаді. Формується на основі типових ш. р., затверджуються відповідним вищестоящим органом або самостійно.
Е
ЕОМ
Комплекс електронних та електромеханічних пристроїв, що дозволяють автоматично відповідно до заданої програми вирішувати завдання, які представлені у вигляді математичних і логічних залежностей. Будь-яка ЕОМ складається з пристроїв введення і виведення інформації, процесора (включає арифметичний пристрій і пристрій управління), пам'яті.
Іспит
Перевірка знань, умінь, сили; перевірочне випробування тих, яких навчають за частиною курсу або за повним курсом будь-якої дисципліни або після закінчення навчального закладу.
Економіка
Сукупність галузей господарства, що забезпечують суспільство життєво необхідними матеріальними благами і послугами. У силу суспільного поділу праці е.. суспільства поділяється на окремі комплекси галузей (машинобудівний, паливно-енергетичний, агропромисловий та ін), економічні райони, соціальну і виробничу інфраструктури.
Економічні методи управління
Способи впливу на економічні процеси та явища через інтереси працівників, трудових колективів з метою досягнення необхідних суспільству результатів. Розрізняють такі е.. м. у.: економічні нормативи, ціни з системою надбавок і знижок до них, премії, кредити, капітальні вкладення, штрафи та ін
Експеримент
Один з основних методів наукового пізнання (поряд зі спостереженням). Відрізняється від спостереження активним втручанням у ситуацію з боку дослідника, що здійснює планомірне маніпулювання одним або декількома факторами та реєстрацію супутніх змін у поведінці досліджуваного об'єкта.
Експертні оцінки
Особливий вид кількісних і якісних характеристик окремих сторін соціально-економічних і психологічних явищ і процесів. Визначаються на основі суджень, висловлених експертами (вченими та фахівцями-практиками). Розрізняють е.. о. індивідуальні та колективні. Е. о. грають важливу роль в управлінні персоналом, особливо при підборі, оцінці та атестації кадрів.