Маркетинг (2004)
2.2. Сегментація ринку за групами споживачів
Отже, як ми домовились вище, друга "зупинка" на шляху дослідження ринку: сегментація ринку за групами споживачів.
Сегментом ринку називають групу споживачів, що зайняті пошуком однотипних товарів та згодні їх купити.
Процес розподілення всіх потенційних споживачів ринку будь-якого товару чи послуги на досить великі групи таким чином, щоб кожна з них мала особливі вимоги до даного товару або послуги, — називається сегментацією.
Сегментація має такі ознаки:
Сегментація застосовується виключно до споживачів (покупців) окремого виду товару чи послуги. Сегмент — це завжди якась група споживачів — покупців годинників, верстатів, консультаційних послуг, учбових програм.
Сегмент виявляє вимоги до модифікацій товару і цим відрізняється від ринку, що характеризується особливим видом товарів.
Так, на ринках тракторів і телевізорів існують відповідно споживачі міні-тракторів та переносних телевізорів.
Використання декількох характеристик при сегментуванні не є обов'язковим, сегмент може базуватись і на однійознаці (рівень доходу на сім'ю, релігійні погляди). В той же час практика показує доцільність багатомірної сегментації.
Сегментація — атрибут ринку покупця, оскільки саме боротьба фірм за його гроші примушує глибше вникати в потреби споживача.
Провідні маркетологи Заходу вважають, що вдала сегментація ринку та раціональний вибір сегмента — необхідна умова успіху кожної фірми, що діє в умовах ринкової економіки.
Наведемо деякі загальні рекомендації щодо сегментації.
Головна мета сегментації — не просто виділити якісь особливі групи споживачів на ринку, а пошук таких груп, котрі ставлять конкретні вимоги до даного виду товару чи послуг, що суттєво відрізняються від вимог інших груп покупців.
Сегменти повинні значно "відстояти" один від одного завдяки принциповій різниці між товарами. Лише тоді можливо запобігти "усередненню" товару.
Надмірна кількість характеристик не бажана, тому що це ускладнює інформаційне забезпечення сегментації, а також зменшує ємність ринку.
Сегментація — це не разовий процес, а аналітичне завдання служби маркетингу, що потребує постійної уваги.
Так, австрійські меблеві фірми, що постійно оновлюють сегментацію ринку, виявивши тенденцію зростання попиту покупців на дорогі меблі в останні 3-4 роки, швидко та безболісно переорієнтували виробництво на їх виготовлення.
Сегментація передбачає визначення факторів, критеріїв та етапів її проведення.
фактори сегментації.
Сегментування ринку споживчих товарів проводиться з урахуванням географічних, демографічних, психографічних факторів та факторів поведінки споживача.
Географічні фактори.
Сегментація за географічним принципом дозволяє визначати групи споживачів за природно-кліматичними умовами.
1. Регіональна демографія — передбачає розподіл ринку з урахуванням географічних відмінностей (Крим, Закарпаття, Середня Азія, Далекий Схід).
2. Адміністративний розподіл — республіка, місто, область.
Київська, Чернігівська, Житомирська області;
Харківська, Сумська;
Дніпропетровська, Запорізька, Донецька, Луганська;
Закарпатська, Чернівецька;
Херсонська, Одеська, Миколаївська;
Рівненська, Волинська;
Львівська, Тернопільська, Івано-Франківська;
Кіровоградська, Полтавська, Хмельницька, Вінницька;
Автономна Республіка Крим.
Окремим сегментом виділяється м. Київ.
3. Чисельність та плотність населення показує чи достатньо в регіоні людей, щоб забезпечити збут та полегшити проведення маркетингової кампанії.
В міських населених пунктах України виділяють сегменти з чисельністю населення (в тис. осіб): до 5; 5-20; 20-50; 50-100; 100-250; 250-500; 500-1 млн.; більше 1 млн.
Такий розподіл на сегменти повністю співпадає з сегментами, які вирізняють, скажімо, американські маркетологи. Це і не дивно: статистичні дані як в США, так і в Україні за цим параметром сформовані однаково. Щоправда, на американському ринку передбачається наявність окремого сегмента з чисельністю 4 млн. чол. та більше, що пов'язано з появою мегаполісів.
В розділі "Товарна політика" ми розглянемо, як визначаються чисельні показники асортиментних партій залежно від сегментації за цим фактором.
4. Клімат — помірно-континентальний, континентальний, субтропічний, морський.
Наявність специфічних вимог до товару в різних кліматичних зонах дозволяє ефективно вести справи лише за рахунок деяких модифікацій товарів та послуг під різні сегменти.
Такі можливості існують для виробників фарб, миючих засобів (урахування жорсткості води, використання морської води), деяких косметичних виробів, особливо кремів для захисту шкіри.
Для окремих видів товарів природні умови (висока температура, різні перепади її протягом доби, висока вологість або, навпаки, сухість повітря) можуть призвести до небажаних наслідків — зниження якості або повної втрати товарного вигляду.
Цікавий коментар до сегментації за кліматичними умовами.
Демографічні фактори
Сегментування за демографічним принципом передбачає розподілення на групи за такими демографічними даними як стать, вік, склад сім'ї та етап її життєвого циклу, сфера діяльності, освіта, релігійні переконання, національність.
1. Вік — визначають групи споживачів: молодші за 6 років;
6-11 років;
12-19 років;
20-34 роки;
35-49 років;
50-64 роки;
старші за 65 років.
2. Стать — чоловіча, жіноча.
3. Склад сім'ї. За складом зарубіжні маркетологи визначають сім'ї, в яких:
1-2 особи; •
3-4 особи;
5 осіб та більше.
Кожен з сегментів (сім'ї-одиначки, "стандартні" (3-4 особи) та багатодітні сім'ї) ставить власні вимоги до всіх сфер життя: від характеру житла до можливостей проведення відпочинку.
Так, різке зростання кількості сімей-одиначок (наприклад, в Німеччині їх налічується до 20 млн.) сприяло динамічному розвитку виробництва та збуту страв швидкого приготування, компактних меблів, малогабаритної та розрахованої на потреби однієї людини побутової техніки. Наприклад, споживачами невеличких та настільних холодильників є переважно одинаки.
В той же час, як засвідчують результати опитування, великі сім'ї частіше використовують габаритні автоматичні пральні машини, тоді як серед одинаків зростає попит на послуги пралень та на міні-техніку.
4. Етап життєвого циклу сім Ч. Згідно з цією характеристикою визначають:
молодих одинаків;
молоду сім'ю;
молоду сім'ю з маленькими дітьми;
молоду сім'ю з молодшою дитиною віком до 6 років;
молоду сім'ю з дитиною віком 6 років і більше;
подружжя похилого віку з дітьми;
подружжя похилого віку без дітей, молодших за 18 років;
одинаки середнього та похилого віку та інші.
Особливий інтерес фірм, що виготовляють товари тривалого ужитку, викликає молода сім'я. Взагалі, статистика одружень надзвичайно важливий у діловому світі показник, оскільки в більшості випадків в нормальних економічних умовах молода сім'я обзаводиться новим житлом, справляє меблі та побутову техніку: від телевізора до міксера.
З появою дітей зростають витрати, що пов'язані з життєзабезпеченням дітей та їх вихованням.
5. Рівень доходів на місяць (в дол. США):
до 25;
26-50;
51-100;
101-200;
201-500;
більше 500.
6. Види професій — службовці державних установ, технічні спеціалісти, менеджери, керівники середнього рівня управління, студенти, пенсіонери, працівники сфери обслуговування, вчителі середніх шкіл, безробітні.
7. Рівень освіти — початкова освіта, середня освіта, середня спеціальна освіта, незакінчена вища освіта, вища освіта, вчений ступінь.
8. Релігійні переконання — православний, католик, іудей, баптист та інші.
Приклад. Фірма, що мала великий досвід з продажу холодильників на внутрішньому ринку, зробила спробу вийти зі своїм товаром на Східний ринок. На рекламних щитах серед інших продуктів покупці могли побачити у холодильнику великий шмат апетитного окосту. Але цей прийом рекламодавців не тільки не "спрацював", але й суттєво зашкодив продажу, бо, як відомо, мусульмани не споживають свинину.
9. Національність — українці, росіяни, євреї, татари та інші.
Саме як відгук на задоволення потреб цих сегментів в Україні в останні роки з'явилися нові освітні заклади — школи, ліцеї, гімназії.
Психографічні фактори
При сегментуванні за психографічними факторами покупців розподіляють на групи:
1. За належністю до соціального класу — незаможні, середнього достатку, достатку більшого за середній рівень, високого достатку.
Стратифікація нашого суспільства, що враховує цей фактор, поки що тільки розробляється.
2. За стилем життя — богемний, елітарний, молодіжний, спортивний.
Приклад.
Ернест Діхтер, американський спеціаліст австрійського походження, у своїй книзі "Стратегія в королівстві бажань" наводить приклад того, як можуть використовуватись мотиви поведінки, що тісно пов'язані із певним стилем життя та соціальним статусом, при розробці маркетингової концепції.
Мова йде про підприємство, що реалізує цитрусові.
Завдання полягало в тому, щоб спочатку визначити почуття, що їх відчувають покупці, розглядаючи грейпфрути та апельсини.
Результати досліджень показали: апельсиновий сік асоціюється із життям працюючих людей, а грейпфрутовий — представників вищого світу та служителів муз. Таким чином, можна було встановити соціальний статус цих двох продуктів.
Ще один тест дозволив віднести ці два фрукти до протилежних за якостями понять. Було встановлено — апельсин характеризується поняттями: сонячно, багато, динамічно, весело, швидко, а ось грейпфрут — з поняттями: інтелектуальний, мало, повільно, старий та прохолодний. Було виявлено, що покупець, звичайно, бачить апельсини у великій кількості, а грейпфрути — як один окремий фрукт.
Ці дані були використані як похідний матеріал для розробки рекламних засобів.
Можливо, дехто пам'ятає продуктові пакети, оформлені зображенням великої кількості апельсинів і, навпаки, "поодиноким" грейпфрутом або телерекламу апельсинового соку, в якій безліч нарізаних кружалець апельсину перетворюються в ароматний сік? Безперечно, тепер зрозуміло, чому відеоряд був побудований саме так.
За особистими якостями — амбіційність, імпульсивність, авторитарність тощо.
За адаптивністю споживачів до нового товару — розподіл споживачів за реакцією на появу нового товару або нової збутової концепції.
З точки зору адаптації, у типовому випадку на ринку існує п'ять сегментів споживачів. їх характеристика представлена в таблиці
Здебільшого, поняття "новатори" та "консерватори" асоціюється з модним одягом. Проте, така градація актуальна для будь-якого товару.
Приклад.
Відома фармацевтична фірма вирішила вивчити звички лікарів щодо призначення ліків. Дослідження, проведені комерційними представниками, показали, що найбільш доцільно розподілити лікарів за цією ознакою на чотири сегменти:
суперноватори — лікарі, які звичайно зразу після появи на ринку нового фармацевтичного засобу починають виписувати рецепти на нього;
новатори — які очікують деякий час і лише потім починають використовувати нові ліки; вважають за доцільне ознайомитись з результатами клінічних досліджень цього препарату перед тим, як призначати його хворим;
помірні консерватори — сегмент лікарів, котрі неохоче визнають нові ліки і роблять це під деяким тиском, професійним чи з боку громадськості;
суперконсерватори — досить обережні лікарі, що знаходяться у професійній ізоляції, котрі вперто протистоять змінам; визнання ними тих чи інших ліків приходить настільки пізно, що на той час ці ліки вже замінюються на якісь інші.
Результати дослідження мали велику цінність — вони довели, що два верхніх сегменти (суперноватори та новатори — 50% загальної вибірки) забезпечили 92% загального продажу фірми. Іншими словами, товари та престиж фірми мають бути звернені до найбільш мислячих, навчених досвідом, та, мабуть, схильних до експерименту лікарів. Ці два сегменти ринку і були вибрані фірмою для зміцнення своїх позицій на внутрішньому та міжнародному ринках.
Кількісний розподіл споживачів за групами, що відтворюють різну форму прийняття новинок, був визначений на основі широких спеціальних досліджень. Наприклад, у С.Маджаро дане співвідношення має такий вигляд:
суперноватори складають приблизно 2,5% можливої кількості споживачів (загальна кількість приймається за 100%);
новатори — 13,5%;
помірні новатори — 34%;
помірні консерватори — 34%;
суперконсерватори — 16%.
Як бачимо з наведених даних, переважна більшість споживачів належить до "помірних".
Таке співвідношення загальноприйняте в маркетингу і може бути застосовано також до нашого ринку.
Хоча можливі суттєві корективи, пов'язані з існуванням хронічного дефіциту, нестабільністю фінансової системи, яка призводить до ажіотажного попиту, або, навпаки, до замороження товарообороту.
Слід зазначити також, що на всіх ринках існують специфічні групи споживачів, які з психологічних та соціальних причин зорієнтовані на "новаторське" сприйняття. Насамперед це — молодь, для якої такий тип поведінки асоціюється з незалежністю, сміливістю, тобто є своєрідною формою самовираження.
Фактори поведінки споживача.
1. Ступінь випадковості покупки — придбання товару носить випадковий характер; звичайна покупка тощо.
2. Пошук вигоди — пошук на ринку товарів високої якості; високого рівня обслуговування; нижчої ціни.
Приклад. Проведеш банком "Ажіо" дослідження дозволили зробити корисні висновки. З'ясувалось — найбільше, що цінують його клієнти, — не надійність чи широкий діапазон банківських послуг, а те, як їх обслуговують. Це стосується наших співвітчизників.
В той же час потенційні зарубіжні клієнти при виборі банку в Україні, насамперед, ставлять вимоги до зберігання в сейфах цінних паперів, коштовностей; особливу увагу приділяють оперативності банківських операцій. Навіть здійснюють для цього перевірочні операції — дають вказівку банку переслати 50000 доларів, скажімо, до Англії, а потім назад.
3. Статус постійного клієнта:
відсутність такого статусу;
наявність такого статусу в минулому,
потенційний постійний клієнт;
клієнт, що купує товар уперше;
постійний клієнт.
Ідеальний ланцюжок маркетингової діяльності: сьогодні потенційний, завтра — постійний клієнт.
4. Ступінь необхідності товару:
потрібний постійно;
потрібний інколи;
зовсім не потрібний.
5. Ступінь використання товару та ступінь лояльності до торгової марки:
ніколи не купує продукцію даного підприємства, як правило, не купує продукцію даного підприємства, купує продукцію даного підприємства лише за нижчу ціну, здебільшого купує тільки продукцію даного підприємства.
Добре відомо, що лише невелика кількість покупців забезпечує отримання більшої частини її прибутку. Це явище називають ефектом Парето (законом Парето), або правилом 80/20. Цей закон засвідчує що 20% покупців забезпечують отримання 80% прибутків фірми.
Правило 80/20 проілюстровано на малюнку
Групи споживачів А, В і С, що складають 20, 50 і 20% від загальної кількості покупців, забезпечують відповідно 70, 20 та 10% загального прибутку фірми.
Ефект Парето має місце практично на всіх ринках: від товарів виробничого призначення до ринків споживчих товарів та сфери послуг.
В чому ж важливість цього феномена? Це зовсім не свідчить про те, що фірма повинна відмовитись від 80% "неефективних" покупців, котрі забезпечують отримання лише 20% її доходу. Чому? Перш за все тому, що на їх долю припадає хоча і менший, але значний (20%) обсяг продажу.
По-друге, група, до якої віднесені особи, що "не використовують даний товар", на практиці, з часом, може скласти досить прибутковий сегмент ринку, якщо буде з'ясована справжня причина, що заважає "слабим" споживачам купувати ці товари.
Приклад. Угорські дизайнери розробили колекцію спідниць, що призначалися для жінок старшої вікової групи. На цей сегмент була зорієнтована конструкція одягу, рекламна кампанія тощо. Але, як з'ясувалось у ході пробного продажу, представниці цільового сегмента проігнорували запропоновані товари. Основна причина полягала в тому, що спокійні сіро-коричневі відтінки у жінок асоціювалися з солідним віком, що аж ніяк не "працювало" на симпатію як до самого виробу, так і загалом, до торгової марки фірми.
Зміна підходу дозволила фірмі завоювати цей сегмент.
Приклад. Характерний успіх одного американського продуцента дитячого харчування, що за короткий час захопив близько 15% англійського ринку тільки завдяки використанню скляної тари замість традиційних для англійських виробників баночок із білої жерсті, — у молодих матерів скло асоціюється з уявленням про чистоту та стерильність.
До речі, все більшого поширення у Сполучених Штатах набуває не тільки прозора тара, а і взагалі будь-які товари у вигляді рідини. Чим прозоріше, тим якісніше — своєрідна ознака сучасного американського ринку.
6. Ступінь готовності купити товар.
не бажає купувати;
не готовий купити зараз;
недостатньо поінформований, щоб купити;
цікавиться виробом;
бажає купити виріб;
обов'язково купить виріб.
7. Емоційне ставлення до товару.
ентузіаст;
позитивне;
байдуже;
негативне;
вороже.
Так, сигарети, атомна енергетика, концентровані продукти мають як своїх прихильників, так і супротивників.
Наведена градація споживачів має бути врахована при виході на зовсім нові для вітчизняних фірм ринки.
основні критерії вибору сегмента.
Сегментація ринку — один з найважливіших інструментів маркетингу. Від того, наскільки вдало визначений сегмент, залежить успіх підприємства у конкурентній боротьбі. Вибір сегменту, як зазначалось на початку розділу, здійснюється з урахуванням 3-4 критеріїв з нижченаведених 8.
1. Прибутковість сегмента. Вибраний сегмент має гарантувати прибутковість діяльності. Ось чому спочатку роблять спробу орієнтовно визначити ємність ринку в сегменті.
Для прогнозування кількості покупців користуються набутим фірмою досвідом, даними її попередньої діяльності, різноманітною комерційною статистикою, а також спеціальними дослідженнями покупців.
Другий метод — побічний. Суть його в тому, щоб на основі даних про ринки основних товарів визначити кількість імовірних споживачів своєї продукції.
Приклад. Аналітики давно відзначали, що обсяг пасажирських перевезень країни пов'язаний з рівнем її національного доходу, а вантажних — з рівнем валового національного продукту. Безумовно, ці спостереження корисні для прогнозування розвитку авіатранспорту, насамперед, кількості пасажирів.
Відомо, також, що сегментація меблевого ринку є точним відображенням будівельного ринку.
На базі критерію прибутковості визначається наскільки рентабельним для підприємства буде робота на виділений сегмент.
2. Доступність каналів збуту в сегменті.
Фірма може виготовляти товар, що не тільки не поступається товарам конкурентів, а й набагато кращий. Але він не принесе ніякої користі, якщо немає доступу до споживача.
Яка потужність каналів збуту?
Чи здатні вони забезпечити реалізацію всього обсягу продукції, виготовленої з урахуванням ємності сегмента?
Чи є надійною система доставки виробів споживачам (наявність під'їзних шляхів, пунктів переробки вантажів)?
Відповіді на ці питання вказують чи є необхідність формування збутової мережі, налагодження стосунків з торговельними посередниками, будівництва власних складів та магазинів.
Наприклад, велика відстань від залізниці існуючих складів спонукала українську фірму, що веде активну зовнішньоекономічну діяльність, до будівництва консигнаційних складів та прокладання допоміжної колії біля західного кордону країни.
3. Конкуренція в сегменті.
На основі банку даних служба маркетингу оцінює:
принципові можливості та ринковий досвід конкурентів в сегменті;
частку сегмента, що контролюється ними;
можливі форми роботи вашого підприємства в сегменті або вихід вашого підприємства на ринок з новим товаром.
Найбільш цінним результатом цього аналізу є визначення частки сегмента, яку фірма зможе контролювати в конкурентному оточенні.
4. Суттєвість сегмента, тобто виявлення того, наскільки реально ту чи іншу групу споживачів можна розглядати як сегмент ринку.
Керівництво підприємства повинно з'ясувати — збільшується чи зменшується цей сегмент, чи доцільно орієнтувати на нього виробничі потужності або, навпаки, їх треба перепрофілювати на інший ринок.
Скажімо, фірми, що виготовляють одяг, товари для відпочинку і спеціалізуються на різних видах послуг, повинні взяти до уваги дані статистики, які засвідчують різке постаріння населення Європи, в тому числі і нашої країни, особливо її західних регіонів. Ця інформація вказує на необхідність поступового змінення структури асортименту, видів сервісу і т.п.
Підприємство може збільшити гарантії постійного попиту на свою продукцію, приділяючи особливу увагу державній та регіональній політиці не тільки на якомусь конкретному ринку взагалі, айв його окремих сегментах. Так, один із розділів державної економічної програми Франції передбачає широке оснащення приміщень державних закладів кондиціонерами, що підкріплюється відповідними коштами на його реалізацію. Частка таких приміщень має вирости в 2000 році до 20% проти 5% на початку 90-х років.
Серед інших критеріїв сегментації такі як:
Ефективність збуту товарів в сегменті (вирішення питань транспортування, складування, доробки, переупакування, наявність збутової інфраструктури — шляхи, зв'язок, технічне обслуговування);
Рекламні можливості фірми в сегменті.
Можливість сервісу в сегменті.
8. Залежність сегмента від стримуючих факторів (економічних — ціна, виробництво, забезпеченість сировиною;
політичних — стабільність ситуації в регіонах, можливість виникнення конфліктів, впевненість у державному законодавстві — див. розділ 3).
Слід зазначити, що іноді виняткову роль у стимулюванні збільшення сегмента відіграють несподівані фактори. Так, використання біжутерії замість коштовностей традиційно пояснювалось двома факторами: їх невисокою ціною та вдалим поєднанням біжутерії з повсякденним жіночим одягом.
Відповідно, на цьому ринку виділялось два сегменти: малозабезпечені клієнти та ділові жінки середнього достатку.
В наш час міркування особистої безпеки обмежують використання коштовностей заможними жінками. Це сприяло формуванню попиту на біжутерію високого класу — появі нового сегмента на ринку біжутерії.
Перелічені критерії надають можливість фірмі виявити перспективність того чи іншого сегмента, забезпечивши прибутковість її діяльності.
Декілька слів про технологію сегментації.
І знову приклад.
Агентством маркетингових досліджень (м.Київ) спільно з американськими фірмами "planing perspectives. inc" та "perechid-media" вивчались настрої населення великих міст України як споживачів для отримання інформації щодо подальшого збуту і розподілу товарів, виготовлених американськими компаніями.
Типова маркетингова задача.
Подивимось на неї з позицій сегментування груп споживачів.
Дослідників цікавило, — яка група споживачів найближчим часом купуватиме конкретні товари?
який вік потенційного споживача;
чим він займається;
який його сімейний стан;
які джерела та розмір доходу.
Ці та інші запитання, що характеризують певні соціально-демографічні риси у портреті споживача, були включені до анкети.
Результати дослідження дають можливість розподілити споживачів на однорідні групи за рівнем доходів, за віком, за основним заняттям та за іншими факторами, дані про які ми не наводимо.
Зазначимо, що ця конкретна сегментація — ілюстративна. Для аналізу даних по кожній товарній групі (автомобілі, побутова техніка) рамки сегментів можуть бути різними.
Записавши ці сегменти в рядки, можна приступити до "зрощування" трьох груп сегментів.
В результаті утворилося 720 сегментів (щоправда, в розглянутому прикладі деякі з них лишилися нульовими). Наявність значної кількості пустих сегментів пояснюється незначною кількістю взятих для сегментування клієнтів.
Подивимось на першу групу цифр у рядку "18-25 років". Як бачимо, серед респондентів з рівнем доходів 501-751 тис.крб. студентів віком 18-25 років — 2 особи. Це — 18,2% від загальної кількості представників вікової групи 18-25 років (11 осіб, що складають 14,9% респондентів з таким рівнем доходів).
В стовпчику "студенти" бачимо, що серед студентів з рівнем доходів 501-750 тис.крб. — 2 особи, тобто всі 100% респондентів віком 18-25 років. Всього студенти складають 2,8% серед респондентів з таким рівнем доходів.
Аналогічно можна отримати інформацію про чисельність різних сегментів, наприклад, активних споживачів товарів.
Нагадаймо лише: значна кількість споживачів у сегменті ще не є гарантією успіху.
Саме завдяки своїй чисельності цей сегмент постійно знаходиться у центрі уваги не тільки вашої фірми, але і фірм-конкурентів. Велика спокуса — але і великий ризик.
І, навпаки, обділений увагою виробників малочисельний сегмент споживачів, може стати запорукою сталого комерційного успіху навіть невеликої фірми.
Після проведення сегментації ринку, логічно виникає запитання: який саме з багатьох сегментів слід вибрати фірмі для подальшого обслуговування. Можливі п'ять варіантів дій:
а)сконцентрувати зусилля лише на одному сегменті;
б)задовольняти одну потребу всіх груп споживачів;
в)задовольняти всі потреби однієї групи споживачів;
г)вибіркова спеціалізація на різних сегментах;
д)обслуговування всього ринку.
Безперечно кожен варіант має право на життя у світі ринкових колізій. Але доречність кожної дії залежить від:
оточення, в якому працює фірма;
цілей, яких вона бажає досягти;
наявних ресурсів;
специфіки товару чи послуги;
особливостей ринку.
Так, у згаданому опитуванні, методика проведення якого була описана вище, американські замовники пропонували при
сегментуванні споживачів за доходом визначити перший сегмент з рівнем доходів нижче за 10000 дол. У другий сегмент мали попасти покупці з рівнем доходів від 10000 до 20000 дол. і т.п. Що ж, безумовно, актуально. Але — для американського ринку.
Очевидно, що вітчизняний ринок потребує зовсім іншої межі сегментів. Дослідники Агентства маркетингових досліджень, як ми могли вже побачити, скоректували точку зору своїх американських колег.
Правильна сегментація — запорука успіху всієї маркетингової діяльності. Саме тому ми зупинилися на цьому питанні так детально.
Це була друга зупинка на шляху маркетингових досліджень.