Управління використанням капіталу
Методичний інструментарій оцінки чинника інфляції в процесі управління використання капіталу
Вплив інфляції позначається на багатьох аспектах фінансової діяльності підприємства, пов'язаної з оцінкою використовуваного капіталу. У процесі інфляції відбувається відносне заниження вартості окремих матеріальних активів, що використовуються підприємством (основних засобів, запасів товарно-матеріальних цінностей тощо); зниження реальної вартості грошових і інших фінансових його активів (дебіторської заборгованості, нерозподіленого прибутку, інструментів фінансового інвестування та т . п.); заниження собівартості виробництва продукції, що викликає штучне зростання суми прибутку і приводить до зростання податкових відрахувань з неї; падіння реального рівня майбутніх доходів підприємства і т.п. Особливо сильно чинник інфляції позначається на проведенні довгострокових фінансових операцій підприємства.
Стабільність прояву фактора інфляції та його активний вплив на результати фінансової діяльності підприємства визначають необхідність постійного врахування впливу цього чинника у процесі управління використанням капіталу.
Концепція врахування впливу фактора інфляції в управлінні різними аспектами використання капіталу підприємства полягає у необхідності реального відображення його вартості в сформованих активах і грошових потоках, а також у забезпеченні відшкодування втрат доходів, що викликаються інфляційними процесами, при здійсненні різних фінансових операцій.
Реалізація цієї концепції на практиці управління використанням капіталу та застосування відповідного його методичного інструментарію вимагають попереднього розгляду низки пов'язаних з нею базових понять. Нижче викладено зміст основних із цих понять.
ІНФЛЯЦІЯ - процес постійного перевищення темпів росту грошової маси над товарною (включаючи вартість послуг), в результаті чого відбувається переповнювання каналів обігу грошима, що супроводжується їх знеціненням та зростанням цін.
ТЕМП ІНФЛЯЦІЇ - показник, що характеризує розмір знецінення (зниження купівельної спроможності) грошей в певному періоді, виражений приростом середнього рівня цін у відсотках до їх номіналом на початок періоду.
ФАКТИЧНИЙ ТЕМП ІНФЛЯЦІЇ - показник, характеризується реальний приріст середнього рівня цін у розглянутому минулому періоді.
Очікуваний темп інфляції - прогнозний показник, що характеризує можливий приріст середнього рівня цін у розглянутому майбутньому періоді.
ІНДЕКС ІНФЛЯЦІЇ - показник, що характеризує загальне зростання рівня цін у певному періоді, який визначається шляхом підсумовування базового їх рівня на початок періоду (прийнятого за одиницю) і темпу інфляції в аналізованому періоді (вираженого десятковим дробом).
РЕАЛЬНА СУМА КОШТІВ - оцінка розмірів грошових активів з урахуванням зміни рівня купівельної вартості грошей у поточному періоді, викликаного інфляцією.
Номінальна процентна ставка - ставка відсотка, що встановлюється без урахування зміни купівельної вартості грошей у зв'язку з інфляцією (або загальна відсоткова ставка, в якій не елімінована її інфляційна складова).
Реальні процентні ставки - ставка відсотка, що встановлюється з урахуванням зміни купівельної вартості грошей у поточному періоді у зв'язку з інфляцією.
нфляційної премії - додатковий дохід, виплачуваний (або передбачений до виплати) кредитору або інвестору з метою відшкодування фінансових втрат від знецінення грошей у зв'язку з інфляцією. Рівень цього доходу зазвичай прирівнюється до темпу інфляції.
З урахуванням розглянутих базових понять формується конкретний методичний інструментарій, який дозволяє врахувати фактор інфляції в процесі управління використання капіталу підприємства. Цей методичний інструментарій диференціюється в розрізі наступних основних обчислень (рис. 4.7).
I. Методичний інструментарій прогнозування річного темпу та індексу інфляції грунтується на очікуваних середньомісячних її темпах. Така інформація міститься у публікованих прогнозах економічного і соціального розвитку країни на майбутній період. Результати прогнозування служать основою подальшого фактора інфляції фінансової діяльності підприємства.
1. При прогнозуванні річного темпу інфляції використовується наступна формула:
ТИг = (1 + Тим)12-1,
Де ТИГ - прогнозований річний темп інфляції, виражений десятковим дробом;
ТИМ-очікуваний середньомісячний темп інфляції в майбутньому періоді, виражений десятковим дробом.
За вказаною формулою може бути розрахований не тільки прогнозований річний темп інфляції, але й значення цього показника на кінець будь-якого місяця майбутнього року. Це може бути проілюстровано графічно виходячи з умови розглянутого прикладу (мал. 4.8).
Малюнок 4.8 Результати розрахунку темпу інфляції (у%) з початку майбутнього року виходячи з очікуваного середньомісячного її темпу в розмірі 3%.
2. При прогнозуванні річного індексу інфляції використовуються наступні формули:
ИИГ=1 + ТИГ,
де ИИГ - прогнозований річний індекс інфляції,
виражений десятковим дробом;
ТИГ - прогнозований річний темп інфляції, виражений десятковим дробом (розрахований за раніше наведеною формулою);
ТИМ - очікуваний середньомісячний темп інфляції, виражений десятковим дробом.
II. Методичний інструментарій формування реальної процентної ставки з урахуванням фактора інфляції грунтується на прогнозованому номінальному її рівні на фінансовому ринку (результати такого прогнозу відображені зазвичай в цінах ф'ючерсних та опціонних контрактів, які укладаються на фондовій біржі) і результати прогнозу річних темпів інфляції.
В основі розрахунку реальної процентної ставки з урахуванням фактора інфляції лежить Модель Фішера, яка має наступний вигляд:
Ip = (I – ТИ) / (1 + ТИ)
де Ір - реальна процентна ставка (фактична або прогнозована в певному періоді), виражена десятковим дробом;
І-номінальна процентна ставка (фактична або прогнозована в певному періоді), виражена десятковим дробом;
ТИ- темп інфляції (фактичний або прогнозований в певному періоді), виражений десятковим дробом.
III. Методичний інструментарій оцінки вартості грошових коштів з урахуванням фактора інфляції дозволяє здійснювати розрахунки як майбутньої, так і теперішнього їх вартості з відповідною "інфляційної складової". В основі здійснення цих розрахунків лежить формована реальна процентна ставка.
1. При оцінці майбутньої вартості грошових коштів з урахуванням фактора інфляції використовується наступна формула (що представляє собою модифікацію розглянутої раніше Моделі Фішера):
Sн = Р [(1 + Iр) (1 + ИТ)]n,
де SH - номінальна майбутня вартість вкладу (грошових коштів), що враховує фактор інфляції;
P - первинна сума вкладу;
Ip - реальна процентна ставка, виражена десятковим дробом;
TИ - прогнозований темп інфляції, виражений
десятковим дробом;
n - кількість інтервалів, за якими здійснюється кожний відсотковий платіж, в загальному обумовленому періоді часу.
Pp = Sн / [ (1 + Ip) (1 + ИТ)]n
Де Рр - реальна справжня сума вкладу (грошових коштів), що враховує фактор інфляції;
SН - очікувана номінальна майбутня вартість вкладу (грошових коштів);
Iр - реальна процентна ставка, яка використовується в процесі дисконтування вартості, виражена десятковим дробом;
ТИ - прогнозований темп інфляції, виражений десятковим дробом;
n - кількість інтервалів, за якими здійснюється кожний відсотковий платіж, в загальному обумовленому періоді часу.
IV. Методичний інструментарій формування необхідного рівня прибутковості фінансових операцій з урахуванням фактора інфляції, з одного боку, покликаний забезпечити розрахунок суми і рівня "інфляційної премії", а з іншого - розрахунок загального рівня номінального доходу, що забезпечує відшкодування інфляційних втрат і отримання необхідного рівня реального прибутку.
1. При визначенні необхідного розміру інфляційної премії використовується наступна формула:
Сума інфляційної премії в певному періоді = Первісна вартість грошових коштів Темп інфляції в аналізованому періоді, виражений десятковим дробом.
2. При визначенні загальної суми необхідного доходу по фінансової операції з урахуванням фактора інфляції використовується наступна формула:
Загальна номінальна сума необхідного доходу по фінансовій операції з урахуванням фактора інфляції в аналізованому періоді = Реальна сума необхідного доходу по фінансовій операції в аналізованому періоді, обчислена за простим або складним відсоткам з використанням реальної процентної ставки + Сума інфляційної премії в аналізованому періоді.
Залежність загальної суми необхідного прибутку і розміру інфляційної премії від темпу інфляції може бути представлена графічно (рис. 4.9).
Малюнок 4.9. Залежність номінальної суми необхідного прибутку і розміру інфляційної премії від темпу інфляції.
3. При визначенні необхідного рівня прибутковості фінансових операцій з урахуванням фактора інфляції використовується наступна формула:
Необхідний рівень прибутковості фінансових операцій з урахуванням фактора інфляції, виражений десятковим дробом = (Загальна номінальна сума необхідного доходу по фінансовій операції в аналізованому періоді / Реальна сума необхідного доходу по фінансовій операції в аналізованому періоді) — 1.
Слід зазначити, що прогнозування темпів інфляції є досить складний і трудомісткий імовірнісний процес, значною мірою піддана впливу суб'єктивних чинників. Тому в практиці управління використання капіталу може бути застосований більш простий спосіб обліку фактора інфляції. У цих цілях вартість грошових коштів при їх подальшому нарощенні або розмір необхідного доходу при подальшому його дисконтуванні перераховується заздалегідь з національної валюти в одну з "сильних" (тобто в найменшій мірі схильні до інфляції) вільно конвертованих валют за курсом на момент проведення розрахунків. Процес нарощення або дисконтування вартості здійснюється потім за реальною процентною ставкою (мінімальної реальної норми прибутку на капітал). Такий спосіб оцінки теперішньої або майбутньої вартості необхідного доходу дозволяє взагалі виключити з її розрахунків чинник інфляції всередині країни.