Маркетинг (2004)

12.4. Організація внутрішнього маркетингу

Внутрішній (внутрішньофірмовий) маркетинг націлений у середину фірми, на її службовців. Процес внутрішнього маркетингу включає: розвиток маркетингового підходу до управління кадрами, розповсюдження маркетингової інформації серед службовців, уведення системи винагород. Внутрішній маркетинг використовує маркетингові можливості, щоб краще управляти службовцями фірми задля загального поліпшення функціонування організації.

До головних аспектів внутрішньофірмового маркетингу належать:

формування відповідної корпоративної культури: визначення і впровадження корпоративних цінностей, ритуалів і символів; підбір» мотивація і розвиток персоналу;

постійна оптимізація процесів: гармонізація позитивної інформації; мінімізація негативної інформації.

Одне із завдань формування внутрішнього маркетингу - формування особливої атмосфери, яка пронизала б весь комплекс корпоративної культури. Компанія, яка твердо збирається використати переваги сучасного маркетингового підходу, мусить зробити акцент на активізації творчого та інноваційного потенціалу, керуючись ідеєю соціально-культурного вектору споживання, відстежувати появу загальних довгострокових тенденцій в світі.

Сьогодні нагальними питаннями організації маркетингової діяльності маркетингова політика повинні стати творчі та інноваційні якості співробітників як найцінніший для себе інтелектуальний капітал. Виходячи з позицій набору, підготовки та удосконалення сучасної маркетингової майстерності ключовою стає політика у сфері людських ресурсів та «внутрішнього маркетингу» (рис. 33).



Однією з головних характеристик концептуально нового підходу до формування внутрішнього маркетингу стало створення діонісійської культури. Вона являє собою ініціативність співробітників, творчий хаос і постійне генерування ідей, необмеженість фантазії. Усе це має бути спорідненим з вашим цільовим ринком. Варто залучати до роботи співробітників інших різних агентств, які допомогли б організації по новому поглянути на навколишній світ та запропонували б нові підходи до розв'язання питань. Сьогодні на світовому ринку діє лозунг: «Або диференціюйся, або вмирай!». Тобто тільки самостійне впровадження найтрадиційнішої моделі може вивести підприємство на кращі рубежі.

Керівництву компанії, менеджерам необхідно персоналу дати можливість виражати себе більш щиро, прямо і творчо, дати можливість виробляти нові ідеї, шукати нові шляхи комунікацій, нові способи надання інформації тощо.

Розглядаючи аспект творчості та інноваційності необхідно приділити увагу творчій енергії як продукту зіткнення протилежностей. Полярність полягає в толерантному ставленні до протилежної позиції, у залученні до роботи співробітників, що обстоюють протилежні позиції, у вихованні в працівника інтересу до іншої думки. Це врешті-решт дозволяє поглянути на сталі уяви. Кінцевий результат становить собою творчо осмислене рішення, яке перевищує якістю будь-який розвиток. Діалектичний процес єдності та боротьби протилежностей може сприйматись як організаційна модель, згідно з якою компанія постійно оновлюється.

Орієнтація на загальні світові довгострокові тенденції проявляється у складанні довгострокових сценаріїв.

Компанія мусить успішно справлятися з неочікуваними коливаннями на ринках, змінами в економічному середовищі. Вона повинна передбачати можливі зміни у розвитку технології, індустрії розваг, побуту, стилю життя і т.п. Необхідно періодично організовувати певні дискусії, куди запрошувалися б спеціалісти відповідних агентств, дослідницьких центрів тощо, а також підтримувати участь своїх співробітників у подібній роботі інших компаній.

Організації треба також дбати про оформлення робочого середовища. Це стосується архітектури, дизайну, інтер'єрів будівлі, офісів, незвичайного облаштування робочих місць, приміщень для зборів (кімнати для відпочинку, кімнати психологічного розвантаження, бібліотеки), проведення колективних уїк-ендів з родинами співробітників, оздоблення приміщення для створення та підтримання сприятливого морального стану людей, формування в них любові до своєї роботи, відданості їй.

Керівництву необхідно проводити із співробітниками так звані "джинсові дні", де колеги, зменшуючи субординаційність відносин, могли б вільніше висловлювати власні погляди на вдосконалення як своєї роботи, так і роботи колективу в цілому. Важливо також відчувати настрій колективу, знати оцінку ним загальної діяльності фірми, мати інформацію про фірму за її межами. Отже за таких неформальних обставин постає більш-менш реальна картина функціонування фірми та власного місця на

ринку.

В умовах високоінтелектуальної та високотехнологічної економіки інформаційної епохи істотна частка капіталу компанії міститься в головах співробітників компанії. Працівники фірми - інтелектуальний капітал, який можна нарощувати та інвестувати. Цей капітал складається із знань, майстерності, компетенції, а також творчого та інноваційного потенціалу.

Наймаючи персонал, слід звернути увагу на неординарність, ознаки творчої особистості, які можуть виявитися у співбесіді. Стосовно вдосконалення роботи співробітників, то підхід мусить залишатися таким самим. Сучасні маркетингові тенденції передбачають нові підходи до управління організацією.

Крім того, важливо впроваджувати програми внутрішньофірмового навчання, яке відвідували б не лише працівники маркетингової служби, але й усі співробітники. Це посприяло б формуванню маркетингового мислення у всього колективу.

Якщо ці складові не функціонують у повному обсязі, то організація не зможе вийти на ринок з революційними продуктами та запропонувати інноваційні кампанії.

Для успіху маркетингових програм організація має опиратися на компетентну думку спеціалізованих фірм і розробляти шляхи інтеграції з ними.



← prev content next →