Менеджмент (2015)

Мотивація - це складна категорія, яка базується на вивченні потреб та формуванні стимулів, що будуть формувати мотиваційну структуру.

Сутність мотивації зв'язана із такими поняттями як потреба та спонукання.

Суть потреби. Потреба це - стан психіки людини, який визначається рівнем незадоволення і відчуття того, що їй чогось не вистачає. Є проста класифікація потреб: фізіологічні, соціальні психологічні.

Стимул - це інструмент впливу на персонал, який виникає з мотивації. Стимули можуть бути матеріальні і нематеріальні.

Теорії мотивації поділяють на 2 групи. Перша група - це теорії факторів мотивації, а друга - процесу. В чому ж різниця? Теорії мотивації побудовані на змісті мотивації і вивчають чому потрібно мотивувати людину, а теорії процесу мотивації - як потрібно мотивувати персонал.

Перш, ніж вивчати поведінку людини в колективі і способи мотивації персоналу, необхідно ознайомитись із теорією Маслоу Ієрархія потреб. В її основу покладено трикутник, в якому найнижчий рівень мотивації - це фізіологічні потреби, а найвищі - потреби до самореалізації. Неможливо провести ефективну мотивацію, якщо не починати із задоволення основних потреб людити - потреби в їжі. З цього випливає значення матеріальної мотивації, яка є першочерговою, а вже за нею можна говорити і про важливість нематеріальної мотивації.

Окрім даної теорії, є і інші, основні на трьох основних ключових процесах мотивації: теорія сподіва Врума, теорія справедливості Адамса, теорія мотиваці Портера-Луолера.

Теорія сподівань Врума - в основу покладено наступні гіпотезу: щоб людина працювала ефективно, її потрібно винагороджувати. Сила прагнення до роботи залежить від затрат на працю.

Теорія справедливості Адамса пояснює мотивацію тим, наскільки справедливо людина може приймати винагороду і працювати відповідно.

Модель Портера-Лоулера - це комплекс мотивації, який поєднав різні мотиваційні теорії.