Антикризове управління підприємством

Оцінка грошових надходжень від реалізації надлишкових товарно-матеріальних запасів підприємства передбачає виконання такої роботи:

визначення обсягу та складу надлишкових частин товарних запасів (за їх видами - виробничі, товарні та інші);

визначення причин утворення надлишкових запасів;

розробка політики реалізації надлишкових запасів;

оцінка додаткових витрат, необхідних для реалізації надлишкових запасів;

визначення суми грошових коштів, яка може бути отримана від реалізації надлишкових запасів.

Розглянемо методичні засади виконання окремих етапів роботи на прикладі торговельного підприємства, специфічною особливістю якого є великий обсяг активів у формі товарних запасів.

1 етап - визначення надлишкового обсягу та складу товарних

запасів. Обсяги створення надлишкових товарних запасів визначаються на основі матеріалів інвентаризації та управлінського обліку шляхом їх порівняння зі встановленими нормативами. Виконання цієї роботи передбачає наявність нормативної бази, тобто належним чином обґрунтованих нормативів товарних запасів. Методичне забезпечення достатньо різноманітне і широко описане в навчальній

літературі. [190, с 174-233].

Надлишковий обсяг товарних запасів визначається з окремих видів товарів, товарних груп та в цілому по підприємству.

2 етап - визначення причин утворення надлишкових товарних запасів. Обсяги утворення надлишкових товарних запасів залежать від суб'єктивних та об'єктивних факторів. Серед суб'єктивних факторів найважливіше значення мають якість організації роботи щодо формування товарних запасів, досвід та професіоналізм працівників комерційних служб підприємства. Здебільшого створення надлишкових запасів пов'язано з об'єктивними факторами: труднощі прогнозування коливань обсягу та структури споживчого попиту на окремівиди товарів, зміни споживчих уподобань, моди; поява на ринкуінших модифікацій цього прямого товару за нижчими цінами абопринципово нових видів товарів з кращими споживчими якостями,

активна маркетингова політика конкурентів підприємства тощо.

Для виявлення конкретних причин „затоварювання" необхідно провести спеціальне обстеження (інтерв'ювання або анкетування оперативних робітників (продавців), робітників комерційних служб,

покупців та ін.). Це дає можливість оцінити структуру причин створення надлишкових товарних запасів, здійснити їх ранжирування за ступенем значущості. Збирання означеної інформації є основою для прийняття ефективних та дійових заходів щодо вивільнення грошових коштів з надлишкової частини товарних запасів та зниження розмірів запасів до нормативного рівня.

З етап -розробка політики реалізації надлишкових товарних запасів. Вихідною базою для розробки політики реалізації надлишкових товарних запасів є вивчення та систематизація причин їх утворення, оскільки саме вони визначають напрями необхідних управлінських заходів.

Заходи та інструментарій політики реалізації надлишкових товарних запасів, а також необхідні профілактичні заходи для нормалізації їх розміру наведено у табл. 8.4.

Запропоновані заходи є орієнтовними. Конкретні заходи політики реалізації надлишкових запасів визначаються індивідуально залежно від виду товарів, загальноринкової ситуації, конкурентоспроможності та можливостей торговельного підприємства та інших факторів.

Основними вимогами до розробки політики реалізації надлишкових запасів є:

ефективність — скорочення розміру запасів при мінімальних витратах та збитках);

своєчасність - розроблені заходи дають необхідний результат тільки у відповідний часовий період;

оперативність та маневреність - політика реалізації має уточнюватися, змінюватись залежно від ефекту, що досягається, та зміни загальноринкової ситуації.

Помилки б організації торгівлі (графік роботи, викладка товарів, форма обслуговування, додаткові послуги та ін.) Удосконалення організації

торговельного процесу та

обслуговування покупців Зміна графіка роботи з врахуванням інтенсивності потоків покупців, переміщення товарів у центри внутрішньо магазинних потоків покупців, використання внутрішньомагазинної реклами, введення додаткових послуг, або консультацій при реалізації даного товару, зміна форми обслуговування та ін.

етап - оцінка додаткових витрат, необхідних для реалізації надлишкових товарних запасів. Основними елементами додаткових витрат є: витрати на рекламу, комісійні винагороди посередникам, аукціонні витрати, адміністративно-управлінські витрати, транспортні витрати тощо. Залежно від наявних фінансових можливостей підприємства формується бюджет (план витрат), пов'язаний з реалізацією надлишкових товарних запасів. Інформаційною основою його розробки слугують середньоринкові ціни на відповідні послуги.

етап - визначення суми грошових коштів, яка може бути отримана від реалЬації надлишкових запасів. На цьому етапі роботи мають бути визначені виручка від реалізації запасів (грошові надходження - брутто) та чисті грошові надходження.

Грошові надходження - брутто визначаються як добуток можливої ціни реалізації (Ifpt) і обсягу товарів (Отові), які мають бути продані:

ВРТЗ = X ЦРі х Omoet • (8-27)

Рівень цін попиту на товари, що реалізуються, визначається шляхом проведення маркетингових досліджень та вивчення кон'юнктури ринку. Оскільки реалізація наднормативної частини товарних запасів мусить відбуватись у максимально стислі терміни, при проведенні розрахунків орієнтуються на оптові ціни та умови оплати за фактом поставки або з незначною (до ЗО днів) відстрочкою оплати.

Чисті грошові надходження оцінюються шляхом зменшення суми виручки від реалізації (брутто-надходжень) на розмір додаткових витрат (Де) та додаткових податкових платежів, які повинні бути сплачені (податок на додану вартість, інші місцеві податки, розмір яких залежить від обсягів продажу) (Дпп):

ЧГН = ВРтз -Де -Дпп. (8.28)

Розмір Дпп визначається відповідно до діючого податкового законодавства.

і іїіалопчним чином обчислюється розмір грошових надходжень від реалізації готової продукції промислового підприємства.

При оцінці обсягу грошових надходжень від реструктуризації виробничих запасів промисловою підприємства слід вивчити такі можливості:

повернення виробничих запасів постачальнику;

продаж виробничих запасів іншому підприємству, посереднику тощо;

укладання бартерних (товарообмінних) угод щодо обміну виробничих запасів на інші активи, що користуються попитом та можуть бути продані;

проведення операцій взаємозаліку заборгованості в обмін на виробничі запаси;

виготовлення (власними силами або за договором іншим підприємством) нестандартної продукції (що користується попитом) з подальшим її продажем;

здача виробничих запасів на металобрухт, вторинну сировину тощо (в разі їх повної неліквідності);

продовження виробничого процесу та використання виробничих запасів для виготовлення продукції підприємства (при наявності можливостей її більш вигідного продажу).