Макроекономіка (2005)

2.2. Наслідки зсуву лінії LM.

Крива LM зсувається внаслідок зміни обсягу пропозиції грошей або обсягу попиту на гроші (рис. 8. 6.).



Нехай первісна рівновага характеризується точкою Е0 і відбулося зростання пропозиції грошей.

При збільшенні пропозиції грошей домашні господарства, помітивши збільшення долі грошей у складі свого майна, збільшують попит на цінні папери. Курс цінних паперів зростає, а ставка відсотку знижується. Лінія LM зсувається праворуч LMq — LM. Оскільки ставка знижується, то число ефективних інвестиційних проектів і попит на інвестиції зросте. Виникає мультиплікаційний ефект і національний доход зростає. Нову рівновагу характеризує точка Е, де більш високий національний доход і більш низька відсоткова ставка.

Таким чином, згідно теорії Кейнса, при абсолютно еластичній пропозиції благ збільшення кількості грошей супроводжується зростанням національного доходу.

Але, якби вихідна рівновага знаходилась у т. Е то збільшення кількості грошей не привело б до зростання національного доходу. Ставка відсотку і близька до мінімальної, і тому навіть при збільшенні реальної каси домашні господарства не захочуть купувати додаткову кількість цінних паперів. Ставка відсотку практично не зміниться, а отже, обсяг інвестицій і національний доход не зміняться.

Ця ситуація має назву ліквідна пастка. Якщо спільна рівновага досягнута у кейнсіанській області LM, то економіка опиняється в ліквідній пастці: зміна кількості грошей (ліквідності) не змінює реального національного доходу.

Коли попит на інвестиції абсолютно нееластичний по ставці відсотку, наприклад, внаслідок песимістичної оцінки майбутньої кон'юнктури інвесторами, має місце інвестиційна пастка. У цьому випадку графік інвестицій стає перпендикулярним до вісі абсцис, і внаслідок цього IS також перпендикулярна до вісі абсцис (рис. 8.7). Тоді, в якій би області лінії LM не знаходилася первісна рівновага, зсув LM не змінює національного доходу.

Якщо ж виходити з того, що споживання домашніх господарств залежить не тільки від величини реального використовуваного доходу, але і від розміру майна, то при збільшенні кількості грошей споживчий попит зросте внаслідок ефекту майна (збільшення реальних касових залишків домашніх господарств), а значить зросте сукупний попит на блага.