Сучасна економіка (2005)

Для розширеного відтворення потрібне нагромадження.

Нагромадження — це використання частини національного доходу) на збільшення основних і оборотних фондів, а також на створення страхових запасів

Існують два види нагромадження: виробниче і невиробниче. Розширення та якісне вдосконалення основних фондів сфери матеріального виробництва належать до виробничого нагромадження, а розширення, реконструкція, оновлення житлового фонду, лікарень, закладів освіти, культури, спорту, науки — до невиробничого.

Структуру виробничого нагромадження зображено на рис. 92.

Ефективність нагромадження і капітальних вкладень

У навчальній літературі категорія «ефективність нагромадження», як правило, не розглядається, однак вона має дуже важливе значення.

Соціально-економічне нагромадження (Е„) розраховують за формулою, яка фактично є кількісним вираженням закону нагромадження, де Др — зростання реального доходу населення; Фн — зростання нагромадження.

Підвищення ефективності капітальних вкладень означає збільшення випуску потрібної для суспільства продукції за найменшої суми вкладень або зменшення питомих капітальних вкладень на одиницю продукції.

Питомі капітальні вкладення — це обсяг капітальних вкладень на одиницю введення в дію виробничих потужностей або на одиницю розміру (місткості, площі, яку займає об'єкт), а також на одиницю приросту виробництва продукції, робіт і послуг. Ці показники використовують для аналізу ефективності капітальних вкладень

До шляхів підвищення ефективності нагромадження належать: >- поліпшення технологічної структури капітальних вкладень, яка охоплює різні їх типи залежно від виду робіт, витрат для створення й удосконалення основних фондів. Розрізняють капітальні вкладення на будівельно-монтажні роботи, придбання устаткування, інструменту, інвентарю тощо.

До витрат на будівельні роботи належать витрати на зведення, розширення, відновлення будов і споруд. Витрати на монтажні роботи включають витрати на збирання та встановлення обладнання, роботи з підключення до електро- та водомережі тощо. Між цими витратами має зберігатися оптимальне співвідношення:

удосконалення відтворювальної структури капітальних вкладень (підвищення частки капітальних вкладень на технічне переоснащення і реконструкцію діючих підприємств при зниженні частки нового будівництва); ^ значне скорочення тривалості будівництва за рахунок концентрації всіх ресурсів, запобігання випадкам перевищення нормативних строків спорудження об'єктів і зменшення обсягу незавершеного виробництва; здійснення необхідної реконструкції виробничої бази будівельного комплексу для нарощування обсягів будівництва житла та інших об'єктів соціальної сфери.

Вирішальним засобом підвищення ефективності капітальних вкладень є науково-технічний прогрес.

Перехід до ринкових відносин потребує впровадження спеціальних заходів щодо підвищення ефективності нагромадження.