Статистика праці

1.3. ЗАВДАННЯ СТАТИСТИКИ ПРАЦІ

На різних етапах розвитку ринкової економіки перед статистикою праці постають особливі конкретні питання. Як уже зазначалось, у сучасних умовах важливу роль відіграють завдання характеристики ефективності використання трудових ресурсів, виявлення резервів її підвищення. До основних завдань статистики праці належать:

Вивчення наявності, складу, розподілу, ефективності використання трудових ресурсів.

Дослідження робочого й неробочого часу; процесу скорочення ручної та важкої, а також некваліфікованої праці; удосконалення показників, що характеризують використання робочого часу.

Вивчення рівня, динаміки, чинників і резервів підвищення продуктивності праці з метою прискорення його темпів у різних секторах економіки та в економіці в цілому; аналіз виконання норм виробітку.

Вивчення оплати праці, а саме: складу фонду заробітної плати, шляхів раціонального використання фонду і диференціації заробітної плати; аналіз динаміки середньої заробітної плати, її співвідношення з темпом зростання продуктивності праці.

Дослідження життєвого рівня населення; удосконалення системи показників, що характеризують рівень життя населення; удосконалення статистики домашніх господарств як важливого джерела інформації про рівень життя окремих соціальних груп та всього населення. Вивчення показників рівня життя має вестися в тісному зв’язку з показниками виробництва й продуктивності праці.

Розроблення й удосконалення методів визначення показників, що характеризують умови та охорону праці, діяльність професійних спілок.

Вивчення пропорцій у сфері відтворення й використання трудових ресурсів — побудова та аналіз звітного балансу праці.

Удосконалення методології розрахунку та аналіз системи показників статистики праці з метою найповнішого відображення ефективності використання трудових ресурсів, збільшення продуктивності праці і добробуту населення. Це, у свою чергу, потребує удосконалення звітності й розроблення нових показників.

Перехід до нових форм господарювання, прийняття Законів України «Про зайнятість населення», «Про оплату праці», а також ратифікації Україною в 1991 р. Конвенції МОП № 160 (1985 р.) «Про статистику праці» зумовили необхідність створення загальнометодологічних та організаційних засад національної статистики праці з метою адекватного відображення нових явищ та процесів, які відбуваються в суспільстві, на ринку праці, відповідно до міжнародних стандартів та запровадження їх моніторингу.

Процес реформування передбачає вдосконалення інформаційної бази системи показників; методів збирання, технології обробки, аналізу та методології розповсюдження даних.

Пріоритетними напрямами роботи в галузі статистики праці визначено:

створення та вдосконалення методів вимірювання та аналізу економічної активності населення;

приведення у відповідність до міжнародних стандартів структури витрат на оплату праці;

розроблення методики вивчення реальної заробітної плати;

розроблення методики обліку витрат на робочу силу та визначення її фактичної вартості за галузями економіки;

створення української класифікації професій тощо.