Статистика праці
3.3. ОСНОВНІ ПОКАЗНИКИ СТАТИСТИКИ ТРУДОВИХ РЕСУРСІВ
Джерелом отримання інформації про процеси, що відбуваються на повному ринку праці, є щоквартальні вибіркові обстеження населення у віці 15—70 років з питань економічної активності, що впроваджені в практику постійної роботи органів державної статистики з березня 1999 р.
В основу методологічної бази системи проведення спостережень та формування показників покладені міжнародні стандарти, що ухвалені Міжнародною організацією праці та Євросоюзом, зокрема, Резолюція 13-ї Міжнародної конференції статистиків праці щодо статистики економічно активного населення, зайнятості, безробіття та неповної зайнятості.
Щоквартальні обстеження населення з питань економічної активності проводяться шляхом опитування протягом останнього місяця звітного кварталу громадян України у віці 15—70 років, за місцем їх проживання, тобто в домогосподарствах, які потрапили до вибіркової сукупності (щоквартально в середньому 32 тис. домогосподарств). З урахуванням відмов від інтерв’ю щоквартальна кількість опитаних респондентів становить приблизно 48 тис., або 0,13 % постійного населення зазначеного віку.
Основні показники статистики трудових ресурсів на повному ринку праці:
1. Визначення та економічне тлумачення основних показників, що отримуються на базі матеріалів щоквартальних вибіркових обстежень населення з питань економічної активності та характеризують структуру і склад пропозиції робочої сили на повному ринку праці (табл. 3.1).
Метою статистичного спостереження процесів на зареєстрованому ринку праці є забезпечення інформаційного моніторингу державного регулювання процесів, що відбуваються у сфері соціально-трудових відносин.
Зареєстрований ринок праці охоплює саме ту частину населення повного ринку праці, яка звернулася за допомогою в працевлаштуванні до державної служби зайнятості. Зареєстрований ринок праці є найбільш придатним для державного регулювання процесів на ринку праці та забезпечення соціального захисту безробіття внаслідок існування інструментів такого впливу (установ державної служби зайнятості) та оперативної інформації щодо його стану.
До джерел отримання інформації про зареєстрований ринок праці належать дані:
підприємств, установ та організацій усіх форм власності щодо попиту на робочу силу та її пропозицію (кількість вільних місць та вакантних посад, кількість працівників, які планується вивільнити внаслідок скорочення чисельності або штату з причин скорочення та реорганізації виробництва);
Інформація розробляється органами державної служби зайнятості щомісячно за основними характеристиками безробітних та детальніше щоквартально.
Формування методологічної бази і системи показників про стан зареєстрованого ринку здійснюється на підставі національної нормативно-законодавчої бази з урахуванням міжнародного досвіду та необхідності забезпечення оперативного моніторингу реалізації Державної програми зайнятості й інших законодавчих та нормативних актів, що регулюють сферу соціально-трудових відносин.
Визначення та економічне тлумачення основних показників статистики трудових ресурсів зареєстрованого ринку праці (табл. 3.2).
Слід звернути увагу, що виходячи з різниці щодо мети проведення економічного аналізу, методологічних підходів визначення показників стану зареєстрованого та повного ринку праці (що пояснюється різницею в меті відображення явищ), джерел отримання інформації, такі показники, як: трудові ресурси та економічно активне населення; зареєстроване безробіття та безробіття за методологією МОП; кількість працюючих та зайнятих економічною діяльністю відображають і характеризують різні, не рівнозначні явища.