Членами товариства можуть бути банки, які здійснюють міжнародну діяльність і знаходяться в країні, підключення якої до мережі SWIFT схвалено Правлінням директорів. SWIFT розрізняє поняття члена і субчлена. Здебільшого член товариства — це штаб-квартира банку або його головна контора. Лише банки-члени SWIFT можуть бути власниками акцій і мають право голосу на щорічних зборах акціонерів товариства. Субчлени — самостійні юридичні особи, які здійснюють міжнародні фінансові операції і принаймні на 90 % належать банку-члену SWIFT або є відділенням цього банку, в тому числі зарубіжним. Субчлени SWIFT не є акціонерами товариства. З червня 1987 р. у SWIFT були допущені не лише банки, а й інші фінансові установи, зокрема брокерські й ділерські фірми, ощадні асоціації та ін., які перебувають у товаристві на правах учасників, тобто не є власниками акцій і не наділені всією повнотою прав.
У кожній країні існує національна група членів і національна група користувачів, які координують питання розвитку SWIFT цієї країни (рис. 7.1). Національна група користувачів складається з представників усіх користувачів мережі в даній країні, включаючи субчленів, учасників, міжнародні банки, які знаходяться на її території. Голова групи користувачів бере участь у щорічних зборах голів груп користувачів, де кожний представник має право винести на обговорення питання, пов’язані з функціонуванням мережі SWIFT. Через голів груп користувачів здійснюється зв’язок користувачів SWIFT з виконавчим комітетом. Отже, структура SWIFT будується на демократичних засадах з урахуванням інтересів усіх членів і користувачів системи.
