Менеджмент: прийняття рішень і ризик (1998)

Ми вже переконалися, що при прийнятті рішення про експорт товару підприємству потрібно враховувати багато важливих факторів. У цьому розділі звернемо увагу на ще одну обставину, яка за певних умов може справити вирішальний вплив на укладення експортної угоди або ж, навпаки, на відмову від неї. Мова йде про термін, протягом якого іноземна валюта може надійти на рахунок експортера за проданий товар. Звичайно, підприємство зацікавлене у щонайшвидшому її надходженні, особливо у випадку його нестійкого фінансового стану або нагальної потреби у конвертованій валюті для закупівлі за кордоном необхідної техніки чи інших ресурсів.

Якщо для підприємства-експортера угода є економічно вигідною, але в той же час у процесі переговорів йому не вдалося домовитися з імпортером про стислі строки оплати товару, то в цьому разі підприємство може скористатися таким способом прискорення надходження іноземної валюти, як факторинг. У світовій практиці він набуває дедалі більшого поширення. Суть факторингу полягає у фінансуванні експортної угоди, за якого фактор-фірма купує всі права (рахунки) у експортера, що виникають з часу фактичної поставки ним товару іноземному партнеру.

В результаті такого акта купівлі-продажу експортер одержує від фактор-фірми 60 — 90 % всієї вартості товару у твердій валюті в момент відвантаження товару імпортеру. Решта вартості товару, зазначена у контракті, за мінусом комісійних, виплачується експортеру протягом певного часу, обумовленого договором з фактор-фірмою. Розмір комісійних, що їх одержує ця фірма, диференційований залежно від загальної вартості контракту, географічного розташування країни-імпортера, ступеня надійності імпортера, товарної номенклатури тощо.

В Україні факторинговою діяльністю в зовнішній торгівлі можуть займатися банки або кредитні установи, що мають ліцензію на проведення банківських операцій і ліцензію на здійснення валютних операцій.

Підприємство, яке стоїть перед вибором — застосовувати факторинг при експорті чи скористатися традиційним способом надходження коштів, повинне враховувати також інші його переваги (крім швидкого надходження коштів): підприємство позбавляється ризику банкрутства імпортера, яке може статися з ним після укладення угоди; факторинг вигідний для підприємств, що лише починають експортну діяльність і не мають досвіду її ведення та відповідного кадрового забезпечення.

Українськими підприємствами факторинг може застосовуватися при експорті товарів у країни як далекого, так і ближнього зарубіжжя. При цьому потрібно враховувати, що при експорті товарів у країни СНД підставою для відвантаження продукції є довідка обслуговуючого банку про отримання експортером попередньої оплати, безвідкличного акредитива або гарантії іноземного банку про оплату продукції. Як бачимо, сфера застосування факторингу при експорті в країни СНД дещо звужена.