Менеджмент: прийняття рішень і ризик (1998)

Із розглянутого матеріалу випливає, що підприємство може або брати ризик на себе, тобто ризикувати, або уникати ризику, тобто не приймати ризикованих рішень, і відповідно діяти. Проте у менеджменті ризику можливі також інші підходи до ризику. Щоб переконатися в цьому, наведемо такий приклад.

Припускаємо, що підприємство спеціалізується на виробництві продукції садівництва. Менеджер цього підприємства повинен вирішити — обприскувати чи ні плодові дерева пестицидами проти можливого раптового поширення шкідників. Імовірність такого поширення низька.

У цій ситуації можливі такі дії: підприємство може спробувати проконтролювати ризик і обприскає дерева або вирішить ризикувати і не обприскуватиме дерева. Можливі і такі дві події: а) шкідники раптово поширюються в саду; б) шкідники не поширюються. Можливі також чотири наслідки прийнятих рішень:

1) якщо підприємство вирішить обприскати дерева і в місцевості, де розташований його сад, поширяться шкідники, йому вдасться запобігти псуванню врожаю й уникнути фінансових втрат;

2) якщо підприємство обприскало сад, а шкідники не поширилися, то воно не зазнає збитків від псування врожаю. Однак підприємство витратить кошти на обприскування дерев, тому його дохід буде менший на ту суму витрат, яку воно понесло на обприскуванні;

3) коли підприємство вирішить не обприскувати дерева, а шкідники інтенсивно поширяться, то воно втратить частину врожаю. Отже, можливі значні фінансові втрати;

4) в разі, коли підприємство не обприскає дерева і шкідників не буде, воно матиме відчутну економію, бо не витратить коштів на обприскування дерев.

Розглянемо схему для прийняття рішення підприємством, що спеціалізується на виробництві продукції садівництва (рис. 12.2).

Якщо ставлення менеджера спеціалізованого на садівництві підприємства таке саме, як і менеджера підприємства А (не схильний до ризику), він обприскуватиме дерева. Якщо ж його ставлення до ризику аналогічне ставленню менеджера підприємства Г (більше схильний ризикувати, ніж не ризикувати), то скоріш за все він не обприскуватиме дерева. Адже ймовірність того, що шкідники в саду не поширяться, досить висока, і тому такого типу менеджери погодяться скоріше ризикнути, ніж витрачати кошти на обприскування дерев.

Прийняття рішення обприскувати дерева — це один із способів контролювати ризик. Проте здійснення такого контролю можливе й іншими способами. Найважливішим із них є передача ризику іншим (трансферт ризику). Механізм такої передачі покажемо на наступному прикладі.

Підприємство має вирішити, страхувати врожай від граду чи ні. Коли ймовірність випадання граду висока, підприємство може «передати» страховій компанії ризик втратити урожай внаслідок випадання граду. Для цього воно страхує свій урожай, виплачуючи цьому партнеру певну суму страхових платежів. Якщо град не випаде, прибуток підприємства буде меншим на суму цих страхових платежів. Підприємство може взяти ризик на себе, не страхуючи урожай на випадок граду. В цьому випадку воно втратить урожай або його частину і не матиме доходу, якщо град випаде. Але якщо град не випаде, підприємство зекономить кошти, бо не платитиме страхових внесків.

Тепер проаналізуємо можливі дії менеджера даного підприємства залежно від його ставлення до ризику (рис. 12.3).

Якщо менеджер підприємства не схильний до ризику, він страхуватиме урожай незалежно від ступеня ймовірності випадання граду. Якщо ж він схильний до ризику, то в усіх випадках він братиме ризик на себе. За умови, що менеджер більше схильний не ризикувати, ніж ризикувати (подібно до менеджера підприємства В), він передаватиме ризик страховій компанії. Але якщо менеджер схильний більше ризикувати, ніж не ризикувати, він би, як і менеджер підприємства Г, взяв би ризик на себе, тобто не страхував би урожай.

Таким чином, у менеджменті ризику є щонайменше чотири важливих підходи до ризику:

1) уникати ризику (тобто не приймати ризикових рішень і не ризикувати);

2) спробувати контролювати ризик;

3) брати ризик на себе, тобто ризикувати з надією на сприятливі події;

4) «передавати» ризик іншим, тобто страхувати ризик.

Необхідною передумовою ефективного господарювання є знання того, коли слід уникати ризикових рішень, контролювати ризик, погоджуватися ризикувати та страхувати ризик. Прийняття таких рішень передбачає аналіз альтернативних варіантів дій, до яких можуть вдаватися менеджери.