Іпотечне кредитування на ринку України (2014)

Контрактно-ощадна модель іпотечного кредитування. У цій інвестиційній схемі тільки позичальник і кредитор пов'язані іпотечним кредитом. Схематично можна позначити її «позичальник – кредитор».
Ця кредитно-фінансова схема успішно працює в усьому світі вже протягом кількох століть. Суть цієї інвестиційної схеми, що у свою чергу може містити велику кількість інвестиційних технологій, у наступному: іпотечний кредит завжди залишається безпосередньо у кредитора, і саме кредитор є кінцевим інвестором даного кредиту. Кредитна установа сама одержує усі виплати за іпотечним кредитом, і сама погашає кредит.
Ця модель почала виникати ще наприкінці XVIII сторіччя в шахтарських селищах Прусії. Вона діяла за простим принципом: якщо для будівництва одного будинку потрібно 10000 грошових одиниць, а кожен бажаючий купити власну нерухомість міг заощадити за рік тільки тисячу, отже, він міг побудувати дім тільки через 10 років. У випадку об'єднання заощаджень десяти таких бажаючих один з них міг придбати нерухомість вже через рік, другий – через два тощо. Таким чином, у виграші залишаються всі, крім останнього. Основний принцип даної моделі – контрактні заощадження.
Вищеописаний механізм із деякими змінами зберігся і до наших днів. Потрібно зазначити, що принципи його роботи в межах контрактно-ощадної моделі є, напевно, найпростішими і не потребують значного законодавчого й інфраструктурного забезпечення в порівнянні з іншими моделями іпотечного кредитування. У даному випадку для нормального функціонування системи кредитування практично необхідна наявність лише позичково-ощадних установ, і необов'язково іпотечних банків. При цьому, функціонування даного інституту відбувається фактично автономно від решти фінансового ринку, як це буде показано нижче.
Але, з іншого боку, для ефективної роботи даної іпотечної моделі потрібна наявність високого ступеня довіри учасників кредитування один до одного, а також наявність добре налагодженого правового механізму із запобігання спроб побудови «фінансових пірамід».
Історично склалося, що в позичково-ощадних установах, що є основними інститутами іпотечного кредитування в рамках даної моделі, позичальник є одночасно засновником, тобто при недостачі коштів для видачі іпотечних кредитів кредитні інститути залучають до утворення кредитних фондів різні внутрішні системи накопичення капіталу самим позичальником. При цьому, процес накопичення, а головне, участь позичальника в утворенні і роботі кредитної установи виступають додатковою гарантією майбутнього кредиту.