Мотивація і оцінка персоналу (2002)

В Україні рішення проблеми підвищення ефективності управління персоналом будь-яких організацій (незалежно від профілю та масштабу діяльності) набуває особливої гостроти в період переходу до демократичної системи суспільних (у тому числі ринкових) відносин, що передбачають потужний розвиток продуктивних сил на її території. Основу продуктивних сил складають перш за все людські (трудові) ресурси, доцільність використання яких з позицій інтересів як організації, так і працівників слід приділити основну увагу при формуванні стратегії перетворення посттоталітарного пострадянського суспільства в соціальне громадянське держава з високоефективної конкурентоспроможних країн.

Конкурентоспроможність вітчизняної економіки зумовлений не величезні інвестиції, про які мріють багато економістів та урядовці і яких просто не може бути, а послідовне і неухильне кроки на шляху підвищення віддачі та розвитку людських ресурсів, що не змогла задіяти технократична адміністративна система управління в рамках квазісоціалістіческого способу виробництва .

На жаль, такий антропосоціальний підхід до стратегії трансформації економіки України очевидний далеко не всім в силу особливої ментальності східнослов'янського етносу з притаманним йому низьким рівнем організаційної культури. Підвищити цей рівень можна за допомогою механізму цільового управління будь-якою організацією, в рамках якого різко підвищується доцільність трудової діяльності працівників, зрозуміло, при використанні сучасних оціночних технологій і відповідної мотивації праці персоналу, що сприяють підвищенню віддачі працівників і саморегуляції особистості в тому соціумі, де здійснюється трудова діяльність індивіда.

У контексті викладеного у навчальному посібнику багато уваги приділено мотивації і оцінки персоналу, що грають роль не тільки важелів підвищення ефективності використання і розвитку потенціалу працівників, але і пружини нового мотиваційного механізму їх доцільного праці, строго орієнтує цю працю на кінцеві результати діяльності всієї організації з урахуванням оцінки потенціалу особистості для її самореалізації в цій організації.

Пропоноване навчальний посібник представляє інтерес для керівників та працівників служб управління персоналом також тому, що описаний в ньому методичний інструментарій можна використовувати для раціонального підбору персоналу, формування безконфліктних колективів, що сприяють самореалізації кожного співробітника в них, організації систем саморозвитку працівників та ін