Операційний менеджмент (2000)

Як зазначалося раніше, Е. Демінг і Д. Джуран розробили програму, що базується на їх філософії: "Основа якості продукції - якість праці та якість менеджменту на всіх рівнях" [15].

У більш конкретному вигляді ця філософія забезпечення якості формується в циклі: планування - виконання - контроль - нормування. На його основі сформульовано ряд керівних принципів, які необхідно враховувати при проектуванні та побудові системи управління якістю на будь-якому підприємстві:

зробіть так, щоб прагнення до вдосконалення товару або послуг стало постійним. Ваша кінцева мета - бути конкурентоспроможним, залишитися в бізнесі і забезпечити робочі місця. Чи не відступайте від досягнення твердо встановлених виробничих цілей в області поетапного і постійного поліпшення продукції і послуг;

застосовуйте нову філософію якості (підприємництва), щоб домогтися стабільності роботи підприємства;

зрозумійте, що для досягнення якості немає необхідності в суцільному контролі;

постійно удосконалюйте систему виробництва та обслуговування з метою підвищення якості та продуктивності, а також зниження витрат;

створіть систему підготовки кадрів на робочих місцях;

створити систему ефективного керівництва, а не нагляду;

використовуйте ефективні методи спілкування між людьми, виключивши страх і недовіру;

припиняйте практику гасел, проповідей і "мобілізації мас";

припиняйте практику виділення виробничих потужностей на основі жорстких нормативів;

усувайте перешкоди, які позбавляють працівника права пишатися своєю роботою;

ясно визначити обов'язки та відповідальність керівників усіх рівнів за постійне поліпшення якості продукції та послуг.

На основі цих принципів на Заході менеджери широко застосовують рекомендації в сфері стимулювання праці. В основному вони зводяться до наступного:

нагороджувати перспективні рішення, а не сьогохвилинні;

нагороджувати тих, хто бере на себе ризик, а не тих, хто його уникає;

нагороджувати творчу роботу, а не сліпе підпорядкування;

нагороджувати за результати роботи, а не за обсяг;

нагороджувати за спрощення, а не за даремні (якщо навіть не шкідливі) ускладнення;

нагороджувати за якість, а не за швидку роботу;

нагороджувати тих, хто працює один з одним, а не проти один одного.

На базі зазначеної філософії, а також принципів і рекомендацій у 80-х роках на Заході було чітко визначено, що основним завданням кожного підприємства є якість виробленої продукції і послуг, що надаються [24]. Виконання цієї генеральної завдання має здійснюватися системно, тобто на підприємстві повинна функціонувати система управління якістю продукції. Вона являє собою організаційну структуру, чітко розподіляє відповідальність, процедури, процеси і ресурси, необхідні для управління якістю.

У системі управління якістю продукції на підприємстві важливе місце займає служба управління якістю. Її основні завдання:

захист репутації фірми;

захист споживача від дефектної продукції;

скорочення непродуктивних робіт;

Попередження шлюбу.

На основі цих завдань найважливішими функціями служби управління якістю є:

координація робіт по постійному підвищенню якості на всіх стадіях життєвого циклу продукції (стратегічний маркетинг, науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи (НДДКР), організаційно-технологічна підготовка нового виробництва (ОТПП), виробництво, підготовка товару до функціонування, експлуатація, ремонт, утилізація товару);

координація діяльності всіх підрозділів і служб підприємства в розробці конкретних цілей, а також їх інформування про досягнуті результати;

координація програм, планів та інших регламентуючих документів та активну участь у підготовці кадрів (робітників усіх спеціальностей і кваліфікацій; фахівців і менеджерів усіх рівнів).

Відомо, що сутність всякого управління полягає у виробленні керуючих рішень і подальшої реалізації передбачених цими рішеннями керуючих впливів на певний об'єкт управління. У системі управління якістю продукції безпосередніми об'єктами управління, як правило, є процеси, від яких залежить якість продукції. Вони організовуються і протікають як на допроізводственной стадії (проектування), так і на виробничій (виробництво) і послепроізвод-ції (експлуатація) стадіях життєвого циклу продукції.

Особливе місце в системі управління якістю продукції займає технічний контроль. Він являє собою систему методів, засобів та заходів, в результаті яких ідентифікується якість готової продукції, напівфабрикатів і сировини вимогам стандартів і міжцехових нормативами, а також забезпечується вироблення високоякісної продукції у відповідності з цими нормативними документами та стандартами.

Завдання технічного контролю:

встановлення якості готової продукції;

попередження впливу випадкових і суб'єктивних факторів на якість продукції;

• забезпечення дотримання заданого технологічного режиму. Функції технічного контролю виконує служба технічного

контролю підприємства, яка може включати в себе відділ технічного контролю, центральної лабораторії, лабораторії цехів, групи контролю та ін Служба технічного контролю підпорядковується безпосередньо директору підприємства.

На підприємствах технічний контроль здійснюється за двома напрямками: контроль якості сировини, напівфабрикатів та готової продукції; контроль параметрів технологічного режиму.

Технічний контроль охоплює всі стадії виробництва і повинен бути профілактичним, оперативними, точним, обов'язковим. При його організації необхідно визначити вид контролю (попередній, проміжний, остаточний), форму (лабораторний, інструментальний, візуальний), методи (суцільний, вибірковий), частоту (періодичність), органи контролю, документацію з контролю та економічні санкції при недотриманні стандартів і норм .