Основи кадрового менеджменту (2004)

Основою ефективного та якісного забезпечення організацій і підприємств кадрами необхідних професій і кваліфікацій є профорієнтаційна робота серед учнів середніх загально-освітніх шкіл, які в сучасних умовах відтворення робочої сили є важливим джерелом поповнення трудових ресурсів будівництв і промислових виробництв.

В умовах багатогалузевого господарства випускникові школи непросто уявити собі потребу виробництва в кадрах тих чи інших професій, реальні можливості працевлаштування або продовження навчання, специфіку різних професій, а також правильно оцінити свої нахили і здібності. В даний час існує понад 40 тис. професій. Щорічно народжується понад 500 нових професій, причому природне відмирання старих професій відбувається повільніше, ніж виникнення нових [1]. У той же час результати численних досліджень свідчать про те, що продуктивність праці працівників, які за своїми якостями відповідають вимогам професії, в середньому на 20% вище, ніж у тих, хто таким вимогам не відповідає, а близько 40% працівників, що змінюють місце роботи , - це ті, хто обрав роботу не за здібностями. Тому організація професійної орієнтації молоді є важливою умовою підвищення ефективності діяльності організацій і підприємств. Під професійною орієнтацією розуміється науково обгрунтована система форм, методів і засобів впливу на тих, хто навчається і працевлаштовує осіб, що сприяє сучасному залучення їх до суспільного виробництва, раціональної розстановки, ефективному використанню і закріпленню за місцем роботи на основі об'єктивної оцінки та урахування схильностей, здібностей та інших індивідуальних якостей людини.

Організація професійної орієнтації складається з декількох взаємопов'язаних етапів: професійної інформації, професійної консультації, професійного відбору та професійної адаптації.

Професійна інформація (ширше - профпросвещеніе) покликана забезпечити постійне та планомірне професійне інформування учнів загальноосвітніх шкіл, їхніх викладачів і батьків; організацію професійної пропаганди провідних і масових професій; встановлення і зміцнення постійних контактів між колективами організацій, підприємств, професійно-технічних училищ та загальноосвітніх шкіл.

Завдання професійної консультації: надання допомоги молоді в оцінці своїх здібностей до різних видів трудової діяльності у сфері суспільного виробництва; видача конкретних рекомендацій щодо вибору професії та можливі шляхи оволодіння нею (навчання у вузах, технікумах, профтехучилищах, підготовка безпосередньо на виробництві і т. п. ). Професійну консультацію проводять кваліфіковані консультанти-психологи, які перебувають у штатах підрозділів по профорієнтації молоді. Консультація проводиться на основі медичних висновків, характеристик, результатів спеціальних психофізіологічних досліджень.

Головним завданням професійного відбору є науково обгрунтоване визначення професійної придатності кожного підлітка до конкретного виду трудової діяльності з урахуванням його здібностей і нахилів, а також потреб виробництва. Завершується робота з організації професійної орієнтації розробкою та реалізацією комплексу заходів з виробничої і соціальної адаптації працівників у трудових колективах.

Складовими діючого сьогодні механізму управління професійною орієнтацією є:

• кабінети та лабораторії профорієнтації загальноосвітніх шкіл та профтехучилищ;

• галузеві кабінети профорієнтації та лабораторії профподбора підприємств і організацій;

• територіальні міжвідомчі центри профорієнтації та центри зайнятості населення;

• загальнодержавні органи в особі відділів і управлінь з праці, які щорічно розробляють спільно з іншими організаціями координаційні плани роботи з професійної орієнтації в регіоні, здійснюють контроль за діяльністю профорієнтаційних підрозділів незалежно від їх відомчої підпорядкованості, поширюють передовий досвід роботи в цій області. Крім того, ці органи розробляють балансові розрахунки додаткової потреби регіону в кадрах і забезпечують доступність такої інформації для учнів, педагогічних колективів, батьків, інших категорій громадян; готують рекомендації щодо профілів трудового навчання учнів шкіл відповідно до потреб регіону в кадрах.

Управління системою профорієнтаційної роботи прийнято розглядати у трьох аспектах. Соціально-економічний аспект передбачає засвоєння певної системи знань, норм, навичок і вмінь, що дозволяють здійснювати соціально-професійну діяльність, що позначається на поліпшенні якісного складу робочої сили та підвищення задоволеності молоді працею. Психолого-педагогічний аспект передбачає виявлення і формування інтересів, нахилів та здібностей учнів, а також допомога у виборі професії, найбільш відповідної індивідуально-психологічних особливостей особистості. Медико-біологічний аспект передбачає реалізацію вимог до здоров'я і окремих фізіологічних якостей людини, необхідним для виконання певної професійної діяльності [2]. При цьому успішність у проведенні профорієнтаційної роботи на будь-якому рівні залежить від того, наскільки комплексно і системно здійснено підхід до управління даними процесами.

Основними залишок бізнес план є такі методи управління профорієнтацією: ^ програмно-цільовий (визначення головної мети профорієнтації, розробка програми її досягнення, створення механізму управління з реалізації програми);

• прогнозування (облік сучасних і перспективних вимог до різних працівникам, тенденції науково-технічного прогресу, прогнозування кадрової політики на перспективу);

^ Моделювання (розробка моделей управління профорієнтацією на підприємстві, в об'єднанні, галузі, регіоні);

• організаційно-розпорядчий (підготовка відповідних документів - наказів, розпоряджень, положень, стандартів, що регламентують порядок функціонування системи профорієнтаційної роботи, контроль за їх виконанням) [2].

Професійна орієнтація на виробництві може досягти ефективних результатів, якщо буде являти собою єдину, стійку і динамічну систему. Значною мірою цьому сприяє визначення етапів, аспектів, функцій, методів, а також основних цілей і напрямів управління такою системою.

Робота з професійної орієнтації зосереджується в двох головних напрямках:

перший - формування у молоді особистісних орієнтацій та інтересів з урахуванням потреб суспільного виробництва;

друга - приведення особистісних орієнтацій молоді у відповідність з можливостями їх суспільної реалізації. Отже, мета всієї системи професійної орієнтації - знайти оптимальне поєднання особистісних бажань і громадських потреб.