Основи кадрового менеджменту (2004)
Профессіографія і профессіологія
У профессіологіі розрізняють поняття "професія", "спеціальність" і "кваліфікація".
Професія - це певний вид трудової діяльності, що виникає в процесі суспільного розподілу праці і що вимагає для його виконання певних здібностей, спеціальних теоретичних знань і практичних навичок. Професія визначається характером створюваного продукту, використовуваних знарядь і специфічними умовами виробництва в даній галузі (наприклад, токар, стругальник, фрезерувальник, шліфувальник, слюсар, коваль, штампувальник, зварювальник). Спеціальність є підвид професії, що визначається подальшим розподілом праці в межах однієї професії (наприклад, слюсар-складальник, слюсар-інструментальник, слюсар-ремонтник і т. д.).
Кваліфікація працівника визначається рівнем спеціальних знань, практичних навичок і характеризує ступінь складності виконуваного робочим конкретного виду роботи. До кваліфікованим робочих кадрів відносяться працівники, які володіють теоретичними знаннями і практичними навичками, які вимагають відповідного навчання та атестації.
Комплексне, систематизоване, багатостороннє опис конкретного виду роботи, призначене для психологічного вивчення праці та використання в подальшій практичній діяльності, називають професіограми [3]. Професіограми застосовують для ознайомлення учнів і працевлаштовує з різними професіями в процесі професійного інформування та освіти.
Професіограми основних робочих професій містять дані про процес роботи, відомості про що вимагається професійної і загальноосвітньої підготовки, гігієнічні і фізіологічні особливості, медичні протипоказання, перспективи професійно-кваліфікаційного зростання, економічні дані та ін Важлива роль у розвитку та вдосконалення організації професійної орієнтації школярів, організації розробки професіограм належить інженерам з підготовки кадрів підприємств і організацій, організаторам профорієнтаційної роботи.
Загальний план опису професії (професіограму) містить наступні розділи:
1. Загальні відомості про професії, спеціальності (найменування професії, потреба у даних спеціалістах, форми професійної підготовки, робочі місця, які можна зайняти після придбання професії).
2. Зміст і умови роботи (використовувані матеріали, робочий інструмент, процес роботи і його результати, рівень механізації і автоматизації, необхідні для роботи знання, уміння, навички, характер і умови праці).
3. Людина в процесі роботи (привабливі сторони роботи і її труднощі, ступінь відповідальності та елементи творчості, психофізіологічні якості і медичні протипоказання, позитивні і негативні наслідки роботи для людини).
Важливою складовою професіограми є псіхограмма, де описуються психологічні особливості професії. Кожна конкретна професія зумовлює кількісне та якісне вираження окремих психічних
утворень (відчуттів, сприйняття, пам'яті, мислення, уяви, мови, уваги, волі тощо), їх взаємозв'язок та взаємодія в процесі виконання виробничих операцій, що обумовлює наявність певних здібностей. Псіхограмма покликана відобразити це своєрідність і дати зрозуміти людині, які вимоги до психіки і особистості пред'являє що його цікавить професія.