Основи кадрового менеджменту (2004)

Організація виробничої та соціальної адаптації працівників

Великий внесок у розвиток професійної орієнтації вносять профорієнтаційні лабораторії та кабінети організацій і підприємств. Основні завдання таких лабораторій і кабінетів - участь у профорієнтаційній роботі з учнівською молоддю в загальноосвітніх школах; правильний розподіл поступають на роботу робітників і службовців по групах професій відповідно до індивідуальних особливостей кожного працівника; проведення досліджень, необхідних для виконання основних завдань кабінету; видача рекомендацій про форми і методи професійної підготовки та виховання кадрів, що забезпечують якісне освоєння обраної професії в можливо короткі

Велика увага при цьому приділяється адаптації новачків на виробництві, яка передбачає їх активне входження в соціально-виробниче середовище та прийняття ціннісних орієнтацій колективу підрозділу. При цьому розрізняють адаптацію соціальну та професійну. Соціальна адаптація молодого робітника - це процес його активного входження в систему міжособистісних взаємин трудового колективу, освоєння норм і традицій, ціннісних орієнтацій і інтересів цього колективу. Професійна адаптація являє собою процес активного пристосування працівника до змісту професійних і функціональних обов'язків, виробничим вимогам, режиму праці, особливостям робочого місця, а також освоєння професії. Процес адаптації триває близько трьох років.

Як правило, методика адаптації молодих робітників на підприємстві передбачає організацію роботи у три основні етапи.

♦ Перший етап - попередня соціальна адаптація. Охоплює перші 10 днів роботи і передбачає наступні заходи: бесіди з надійшли робітниками про історію та традиції заводу (цеху); ознайомлення з організаційною структурою і виробничими завданнями підрозділу; роз'яснення правил внутрішнього трудового розпорядку, порядку отримання інструменту та спецодягу, системи нарахування заробітної плати і преміальних винагород, пільг для молодих робітників; організацію екскурсій по цеху (ознайомлення з розташуванням служб, побутових приміщень, робочих місць, пунктів громадського харчування і медичного обслуговування); подання новачка трудовому колективу і закріплення за ним інструктора-наставника; урочисте вручення трудової книжки та особистого робочого інструменту.

♦ Другий етап - соціально-професійна адаптація. Триває близько шести місяців. Охоплює період освоєння професії, протягом якого молодий робітник вивчає технологічний процес, налагоджує виробничі контакти з членами колективу, пристосовується до вимог виробничої дисципліни, включається в суспільне життя підрозділу. Передбачаються такі основні заходи: періодичний контроль за навчанням новачків, їх дозвіллям та умовами побуту; урочисте вручення новачкам першої зарплати; поступове залучення молодих робітників у суспільне життя колективу; урочисте вручення кваліфікаційного посвідчення про присвоєння розряду та ін

♦ Третій етап - соціально-виробнича адаптація. Характеризується тим, що молодий робітник приступає до самостійної роботи на основі отриманих знань та навичок. Цей етап є завершальним і закінчується присвоєнням чергового кваліфікаційного розряду. Основні заходи - організація та проведення в цеху посвячення в робітники даного підприємства, святкування Дня повноліття; організація конкурсів "Кращий за професією"; висування молодих робітників на заохочення за успіхи в праці, навчанні, громадському житті та ін